Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2010 року, яким засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

- за ч.3 ст. 15, п.п. 1, 6 ч.2 ст. 115 КК України на 12 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- за п.6 ч.2 ст. 115 КК України на 14 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.3 ст. 308 КК України на 8 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 15 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 на користь Донецького обласного клінічного територіального медичного відділення 2583, 81 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 9 січня 2010 року близько 5 год. 45 хв. з метою незаконного придбання наркотичного засобу для особистого вживання прибув в квартиру АДРЕСА_1 в якій проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В результаті систематичного придбання наркотичних засобів ОСОБА_5 мав боргові зобов’язання перед ОСОБА_7 в сумі 60 грн.

В зазначеній квартирі ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_7 і вжив 8,5 мл. опію ацетильованого. Після чого ОСОБА_7 стала вимагати у ОСОБА_5 передачі їй грошових коштів за придбані наркотичні засоби.

Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_5 з метою звільнення від боргових зобов’язань і заволодіння наркотичними засобами вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Для чого попросив у ОСОБА_7 мобільний телефон і зробив вигляд, що телефонує родичам, після чого поклав мобільний телефон собі в кишеню і близько 6 год. 10 хв. напав на ОСОБА_6 і завдав їй удару ножем в спину, спричинивши їй тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Почувши крик ОСОБА_6 з кімнати вибігла ОСОБА_7, і ОСОБА_6, скориставшись допомогою ОСОБА_7, вдалося покинути квартиру, внаслідок чого ОСОБА_5 по незалежним від його волі причинам не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення до кінця свого умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6

Надалі ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_7 низку ударів ножем по різним частинам тіла, від яких остання померла на місці вчинення злочину.

Впевнившись в настанні смерті ОСОБА_7 ОСОБА_5 обшукав квартиру, однак не знайшовши в ній наркотичних засобів і потерпілої ОСОБА_6 покинув її, заволодівши в результаті розбійного нападу мобільним телефоном ОСОБА_7 загальною вартістю 813,88 грн.

Крім того, в середині липня 2009 року ОСОБА_5 перебуваючи біля водойми розташованої в Старобешівському районі Донецької області знайшов пакет, в якому знаходився угленіт – вибухова речовина в кількості 186 г., яку ОСОБА_5 переніс і зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_2

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд в порушення вимог ст. 334 КПК України у вироку зазначив, що засуджений заволодів лише мобільним телефоном ОСОБА_7 вартістю 813,88 грн. В той же час, органами досудового слідства ОСОБА_5 пред’являлося обвинувачення в тому, що він в результаті розбійного нападу заволодів мобільним телефоном вартістю 801,60 грн. та сім карткою мобільного оператора МТС вартістю 10 грн. на якій знаходилися грошові кошти в сумі 2,28 грн., спричинивши таким чином матеріальних збитків на 813,88 грн. Також зазначає, що у засудженого був відсутній умисел на придбання і носіння вибухової речовини, а тому ці кваліфікуючі ознаки ч.1 ст. 263 КК України підлягають виключення з об’єму обвинувачення. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 вказує на суворість призначеного покарання, стверджує, що у нього не було умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а він захищався від неправомірних дій потерпілих. Також вказує на аналогічні доводи касаційного подання прокурора. За змістом скарги просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, засудженого ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів, умисному вбивстві з корисливих мотивів та розбійний напад поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень з метою викрадення наркотичних засобів, доведений зібраними по справі доказами і такими доказами є показання самого засудженого, дані ним під час досудового слідства і в судовому засіданні зі змісту яких вбачається, що 9 січня 2010 року з метою придбання наркотичних засобів він прибув в квартиру АДРЕСА_1 в якій проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В зазначеній квартирі він придбав і вжив 8,5 мл. наркотичного засобу – опію ацетильованого. Після вживання вказаного наркотичного засобу ОСОБА_7 почала вимагати у нього грошові кошти за вжитий наркотичний засіб, а оскільки у нього не було грошей він вирішив вчинити умисне вбивство двох осіб. Для чого він попросив у ОСОБА_7 мобільний телефон і почав імітувати розмову, таким чином приспавши пильність потерпілих він завдав ножем, який знаходився при ньому удару в спину ОСОБА_6, а коли на крик потерпілої вибігла ОСОБА_7 то він почав завдавати ударів їй по різним частинам тіла від яких вона впала на підлогу і не подавала ознак життя. Після цього він вийшов в коридор і не знайшовши в квартирі ОСОБА_6 він зрозумів, що остання покинула квартиру, тоді він витер ганчіркою руки, кинув її в сумку і залишив квартиру. При виході з квартири він був затриманий працівником міліції.

Вказані показання засудженого в яких він повністю викривав себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів, з уточненням обставин вчинення цих злочинів, були підтверджені ним, за участю захисника, в ході відтворення обстановки і обставин події (т.1, а.с. 108-137).

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 9 січня 2010 року за місцем їхнього з ОСОБА_7 проживання прийшов засуджений з метою придбання в останньої наркотичного засобу. Після спілкування з ОСОБА_7 засуджений вийшов в коридор і завдав їй удару в спину ножем. В цей час на коридор вибігла ОСОБА_7, якій ОСОБА_5 почав завдавати ударів ножем. Скориставшись даною обставиною вона вибігла з квартири і побігла в сусідній будинок, в якому проживав працівник міліції, якому вона повідомила, що на неї з ОСОБА_7 напав ОСОБА_5 (т.3, а.с. 259-263).

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 9 січня 2010 року до нього в квартиру прибігла ОСОБА_6, яка повідомила йому, що на неї та ОСОБА_7 напав ОСОБА_5 Він побіг до квартири потерпілих і в під’їзді зустрівся із засудженим, якого затримав. (т.3, а.с. 264-265).

Із протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_7 з численними ранами шиї і тулуба, розкладний ніж, сумка чорного кольору в якій знаходилася тканина жовтого кольору з плямами бурого кольору, а також посвідчення соціального працівника громадської організації "Розвиток Ініціатива Партнерство" на ім’я ОСОБА_5 (т.1, а.с. 10-59).

Дані, які містяться у згаданому протоколі, підтверджують показання засудженого про те, що він завдав низку ударів ножем ОСОБА_7 по різним частинам тіла, а потім знайденою тканиною витирав руки від крові потерпілих.

Із висновку судово-цитологічної експертизи вбачається, що на поверхні клинка розкладного ножа, вилученого з місця події виявлено кров потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 А у змивах з поверхні рукоятки цього ножа виявлені потожирові виділення, що належать ОСОБА_5 (т.2, а.с. 146-148).

Згідно висновку судово-імунологічних експертиз вбачається, що на тканині, яка знаходилася в сумці, вилученій з місця події виявлено кров потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1, а.с. 195-199, т.3, а.с. 108-109).

Згідно з даними висновку судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_7 настала внаслідок колото-різаного поранення шиї з пошкодженням лівої загальної сонної артерії, яке ускладнилося гострою крововтратою і геморагічним шоком.

У потерпілої ОСОБА_6 виявлено колото-різане поранення в області задньої лівої половини грудної клітки з пораненням нижньої долі лівого легкого, поранення межреберних сосудів, які віднесено до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (т.2, а.с.69-72, 153-159, 113-115, 119-123).

Вказані висновки судово-медичних експертиз підтверджують показання засудженого про те, що він завдав одного удару ножем в спину ОСОБА_6, а після цього почав завдавати чисельні удари ножем ОСОБА_7

Про наявність у засудженого умислу на вбивство свідчать характер та локалізація тілесних ушкоджень, завданих потерпілим, спосіб та знаряддя злочину, а саме, що він завдав удару ножем в спину ОСОБА_6, а коли на її крик вибігла ОСОБА_7 почав завдавати їй численні удари ножем по різним частинам тіла. Завдячуючи тій обставині, що засудженій сконцентрував свої зусилля на вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7, потерпілій ОСОБА_6 вдалося покинути квартиру, а тому засуджений, з причин, що не залежали від його волі, був позбавлений можливості довести до кінця свій умисел направлений на умисне позбавлення життя двох осіб.

Таким чином, по справі з достатньою повнотою зібрані та досліджені обставини злочину та докази, сукупністю яких підтверджується винуватість ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів, умисному вбивстві з корисливих мотивів та розбійний напад поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень з метою викрадення наркотичних засобів, а тому доводи касаційної скарги засудженого про те, що у нього не було умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а він захищався від неправомірних дій потерпілих, є надуманими і такими, що суперечать зібраним у справі доказам.

Твердження прокурора і засудженого про те, що судом порушено вимоги ст. 334 КПК України, є надуманими.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами прокурора і засудженого в тій частині, що судом у вироку невірно вказано вартість викраденого мобільного телефону, який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи коштує 801,60 грн. (т.2, а.с. 27-30).

Із матеріалів справи вбачається, що в ході розбійного нападу засуджений, окрім телефону, заволодів сім-картою мобільного оператора МТС вартістю 10 грн. на якій знаходились грошові кошти в сумі 2 грн. 28 коп., заподіявши таким чином збитків на загальну суму 813,88 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне уточнити, що в результаті розбійного нападу на ОСОБА_7 засуджений заволодів мобільним телефоном, сім карткою та грошовими коштами, які знаходились на цій картці, заподіявши збитків на загальну суму 813,88 грн.

Також, заслуговують на увагу доводи прокурора і засудженого в тій частині, що у ОСОБА_5 був відсутній умисел на придбання і носіння вибухової речовини.

Із показань ОСОБА_5 вбачається, що в середині липня 2009 року під час рибної ловлі ним було знайдено поліетиленовий пакет з речовиною білого кольору. Вважаючи, що дана речовина може бути наркотичним засобом він переніс його за місцем свого проживання, а коли в подальшому ним було з’ясовано, що вказана речовина є вибуховою, то він продовжив зберігати її (т.2, а.с. 183-184).

Аналогічні показання ОСОБА_5 дав і під час обшуку в його квартирі (т.1, а.с. 189-190) і ці показання підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т.3, а.с. 269-273).

За таких обставин кваліфікуючі ознаки ч.1 ст. 263 КК України "придбання і носіння вибухових речовин" не відповідають матеріалам справи і підлягають виключення з об’єму обвинувачення.

Виключення з об’єму обвинувачення зазначених кваліфікуючих ознак ч.1 ст. 263 КК України не є підставою для пом’якшення покарання ОСОБА_5, яке призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України і вважати його надто суворим, як про це зазначає засуджений у скарзі, немає підстав.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити. Вважати, що в результаті розбійного нападу на ОСОБА_7 засуджений ОСОБА_5 заволодів мобільним телефоном потерпілої, сім карткою та грошовими коштами, які знаходились на цій картці, на загальну суму 813,88 грн.

Виключити із зазначеного вироку кваліфікуючі ознаки ч.1 ст. 263 КК України "придбання і носіння вибухових речовин".

В решті вирок залишити без зміни.