Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Жданівського районного суду Донецької області від 2 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 березня 2010 року .

Вироком Жданівського районного суду Донецької області від 2 листопада 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Жданівки Донецької області,

громадянина України,

раніше неодноразово судимого, у тому числі 23 жовтня 2008 року Жданівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 263 КК України до 200 годин громадських робіт, -

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при МВС України в Донецькій області 267 грн. 84 коп. судових витрат за проведення судово-балістичної експертизи.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 6 вересня 2009 року приблизно о 21 годині на алеї біля будинку АДРЕСА_1 незаконно придбав (знайшов) гладкоствольну вогнепальну зброю – одноствольний дульнозарядний пістолет з гнотовим запалом, виготовлений саморобним способом, який без передбаченого законом дозволу переніс до чагарника, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_2, де став незаконно зберігати.

19 лютого 2009 року приблизно об 11 годині ОСОБА_5, діючи умисно, взяв з вищезазначеного місця незаконного зберігання вказаний пістолет, з яким направився до водойми у сел. Шевченко Шахтарського району Донецької області.

Того ж дня приблизно о 16 годині ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння біля будинку АДРЕСА_3, був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, які під час особистого огляду ОСОБА_5 виявили і вилучили у нього одноствольний дульнозарядний пістолет з гнотовим запалом, виготовлений саморобним способом, який останній незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 березня 2010 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок його м’якості та необґрунтованим застосуванням ст. 75 КК України. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, не в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу, зокрема, те, що він не працює, характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, останні два рази за аналогічні злочини. При цьому вказує на те, що суд не достатньо мотивував свій висновок про можливість виправлення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цих вимог закону місцевий суд при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не дотримався.

Так, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд послався на щире каяття засудженого, те, що він раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

Наведені обставини за переконанням суду свідчили про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

Разом із цим, приймаючи рішення, місцевий суд не дав оцінки даним про особу ОСОБА_5, який громадсько-корисною працею не займається, зловживає спиртними напоями, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП України, а також неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, який законом (ч. 3 ст. 12 КК України) віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Цим обставинам суд у вироку належної оцінки не дав та безпідставно при призначенні ОСОБА_5 покарання дійшов висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не зазначивши при цьому у мотивувальній частині вироку переконливих мотивів прийнятого рішення.

Оскільки, наведеним обставинам апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора, належної оцінки не дав, то скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що доводи касаційного подання щодо м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання у зв'язку із застосуванням ст. 75 КК України, є обґрунтованими.

Таким чином, якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то визначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Жданівського районного суду Донецької області від 2 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.