Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2010 року касаційне подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року.

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 9 вересня 2009 року визнано такою, що не підлягає розгляду у зв’язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляцію прокурора на постанову цього ж суду від 27 липня 2009 року про скасування постанови від 25 березня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а постанову районного суду від 9 вересня 2009 року – без змін.

У касаційному поданні прокурори, посилаючись на незаконність ухвали апеляційного суду, який безпідставно не взяв до уваги дані про своєчасність подачі прокурором апеляції на постанову суду від 27 липня 2009 року, а саме, дані реєстру ГУ державної фельд’єгерської служби України про дату отримання ними вказаної апеляції від Генеральної прокуратури України, просять ухвалу апеляційного суду скасувати, а матеріали провадження направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 21 ст. 236-8 КПК України на постанову судді протягом семи діб із дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.

За змістом постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 9 вересня 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, визнано такою, що не підлягає розгляду з огляду на те, що її подано до суду 4 серпня 2009 року з пропуском семиденного строку оскарження, який закінчився 3 серпня 2009 року.

Не погоджуючись із таким висновком місцевого суду, прокурор подав апеляцію, в якій, посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 89 КПК України, якою передбачено, що строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, обґрунтовував своєчасність подання апеляції посиланнями на дані реєстру № 910 від 3 серпня 2009 року ГУ Державної фельд’єгерської служби України, стверджуючи, що апеляція подана ним у вказану дату через зазначений орган.

Визнаючи постанову районного суду законною, апеляційний суд указав про неможливість врахування наведених прокурором даних з огляду на те, що в них не зазначено, яка саме кореспонденція направляється на адресу Печерського районного суду м. Києва, на штампах нечіткі відтиски дати й особи отримувача кореспонденції.

Такі висновки апеляційної інстанції не відповідають дійсності, оскільки з долученої до матеріалів провадження за скаргою копії реєстру № 910 ГУ Державної фельд’єгерської служби України вбачається, що даним органом 3 серпня 2009 року від Генеральної прокуратури України прийнято кореспонденцію на адресу Печерського районного суду м. Києва. Номер пакета, зазначений у реєстрі, відповідає номерові вихідної кореспонденції, проставленому на апеляції прокурора. Містяться в реєстрі дати й підписи відповідних посадових осіб Генеральної прокуратури України та ГУ Державної фельд’єгерської служби України, відтиски штампів цих органів.

За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що дані зазначеного реєстру не можуть бути взяті до уваги на підтвердження своєчасності подачі апеляції, є хибним.

З огляду на викладене ухвала апеляційного суду не може бути визнана законною та обгрунтованою й підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 направити на новий апеляційний розгляд.