Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2009 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 6.12.2005 р. за ч.1 ст. 309 КК України

на 2 роки позбавлення волі, 7.11.2006 р. умовно-

достроково звільненого на 10 місяців 18 днів,-

засуджено за ч.2 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі,

за ч.2 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна.

Вирішено долю судових витрат та речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

Як встановив суд, 18 травня 2008 року близько 7 годин 40 хвилин ОСОБА_4 за місцем свого проживання у квартирі №67 будинку №81 на вулиці Будьонного у м. Дніпропетровську виготовив особливо небезпечну психотропну речовину "кустарно виготовлений препарат із ефедрину, псевдоефедрину" у кількості не менше 0,53 гр., 0,223 гр., 0,413 гр., 0,088 гр., 0, 108 гр., 0,212 гр., частину якого об`ємом 2,0 мл (вага сухого залишку 0,212 гр.) збув ОСОБА_5 за 30 гривень, а речовину, яка залишилася, став незаконно зберігати за місцем проживання для власного вживання і з метою збуту.

18.03.2008 року близько 7 годин 50 хвилин виготовлену ОСОБА_4 речовину в кількості не менше 0,53 гр., 0,223 гр., 0,413 гр., 0,088 гр., 0,108 гр. вилучили працівники міліції під час обшуку за місцем його проживання.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення щодо нього, а справу направити на нове розслідування. Зазначає, що під час судового розгляду було порушено його право на захист, оскільки судом не було викликано свідків та йому не було надано захисника. Вважає, що обшук у його помешканні проведено незаконно, наркотичний засіб йому було підкинуто працівниками міліції. Твердить, що йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи і протоколами судових засідань. Засуджений скаржиться на те, що судом йому не було надано останнього слова. Стверджує, що суд не врахував стан його здоров`я та наявність неповнолітньої дитини.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши кримінальну справу та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на зібраних та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: показаннях на досудовому слідстві і в суді засудженого ОСОБА_4 про те, що він виготовив та зберігав для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб; показаннях свідка ОСОБА_5, із яких вбачається, що за дорученням працівників міліції придбав у ОСОБА_4 психотропну речовину за 30 гривень; показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про обставини вчинення злочинів ОСОБА_4; даних протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання; матеріалів проведеної оперативної закупки; даних обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 18.03.2008 р.; висновку хімічної експертизи від 9.04.2008 р. Цим доказам суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України є правильною.

Аналогічні за змістом доводи засудженого про те, що під час судового розгляду було порушено його право на захист, оскільки судом не було викликано свідків та не було надано захисника, перевірялися судом апеляційної інстанції та обгрунтовано визнані безпідставними.

Доводи ОСОБА_4 про те, що йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи і протоколами судових засідань, є безпідставними. Так, у матеріалах справи є розписка засудженого про те, що з матеріалами справи він ознайомився у повному обсязі (т.2 а.с. 145, 154).

Даними, які містяться в протоколі судового засідання, спростовуються також доводи засудженого про те, що йому не було надано останнього слова (т.2 а.с.126).

Обираючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого, який суспільно-корисною працею не займався, раніше неодноразово судимий, характеризувався задовільно. Вважати призначене покарання суворим підстав немає.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4