Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 21 жовтня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постановлені щодо посадових осіб ТОВ "Надія" судові рішення.

Постановою прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова від 21 травня 2009 року порушено кримінальну справу щодо посадових осіб ТОВ "Надія" за фактом складання та видачі завідомо неправдивих документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2009 року задоволено скаргу голови ТОВ "Надія" ОСОБА_6 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 9 листопада 2009 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу було порушено з дотриманням вимог ст. 94 КПК України при наявності достатніх підстав та приводів, проте судовими інстанціями постанову про порушення кримінальної справи незаконно скасовано.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, адвоката ОСОБА_5, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити без зміни, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

З постанови прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова від 21 травня 2009 року убачається, що приводом для порушення даної кримінальної справи явилось безпосереднє виявлення прокурором ознак складу злочину у діях посадових осіб ТОВ "Надія", а підставою - матеріали дослідчої перевірки. Цією перевіркою встановлено, що посадові особи ТОВ "Надія", мали намір здійснювати фінансово-господарську діяльність, яка підлягає обов’язковому ліцензуванню, пов’язану зі зведенням несучих та огороджувальних конструкцій приміщень і споруджень, будівництвом та монтажем інженерних і транспортних мереж, систем і приборів, захистом конструкцій, обладнання та мереж. 20 вересня 2006 року посадові особи ТОВ "Надія" з метою отримання ліцензії на будівельну діяльність надали до Державного комітету України з будівництва та архітектури документи, завірені її підписом і печаткою підприємства, що стверджують організаційно-функціональну структуру підприємства та професійну структуру і рівень кваліфікації інженерно-технічних працівників, які начебто працювали у ТОВ "Надія". Зазначені документи, зокрема, Додаток "Професійна структура та рівень кваліфікації персоналу ТОВ "Надія" А. Інженерно-технічні працівники" виявились підробленими, оскільки з пояснень цих працівників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, а також з даних Пенсійного фонду України вбачається, що зазначені особи ніколи не перебували з ТОВ "Надія" у трудових відносинах.

Зазначені обставини потребували належної перевірки й у зв’язку з цим – проведення кримінально-процесуального провадження у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 2368 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення цієї постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи. Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення кримінальної справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений до цього порядок (ст. 98 КПК України). Проте, суд ці вимоги закону порушив і увійшов в оцінку доказів, які були зібрані уповноваженими особами.

Апеляційний суд помилки суду першої інстанції не виправив.

Тому рішення судових інстанцій є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути враховано наведене у даній ухвалі, перевірені доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від установленого повинно бути прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 9 листопада 2009 року щодо посадових осіб ТОВ "Надія" скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.