5-2400км10 Про скасування постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. 366, ст. 191 КК України - 12.10.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2010 року,

постановою слідчого прокуратури Гайворонського району Кіровоградської області від 11 листопада 2007 року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_5 за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, поєднаним із службовим підробленням, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року частково задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано зазначену постанову слідчого, а матеріали направлено прокурору Гайворонського району Кіровоградської області.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2010 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_5, працюючи на посаді головного бухгалтера Гайворонської районної ради, в першому півріччі 2006 року, з метою привласнення бюджетних коштів, внесла до реєстрів про перерахування коштів завідомо неправдиві відомості про розмір заробітної плати завгоспу райради ОСОБА_6 У подальшому ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_5, отримав незаконно перераховані кошти на загальну суму 13 400 грн., які передав останній. Отримані таким чином кошти ОСОБА_5 надалі використала на власні потреби.

У касаційному поданні та доповненнях до нього прокурор вказує на порушення судом при винесенні рішення вимог кримінально-процесуального закону, наявність достатніх підстав для порушення даної справи і просить скасувати судові рішення, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання та доповнення до нього, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону і кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили.

Отже, амністія може бути застосована до особи лише тоді, коли щодо неї є порушена кримінальна справа. Цей Закон передбачає звільнення осіб від кримінальної відповідальності і покарання. Можливість відмови в порушенні кримінальної справи вказаним Законом не передбачена.

Статтею 8 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року виконання цього Закону покладено виключно на суди. Виключна компетенція судів щодо питань звільнення від кримінальної відповідальності і покарання на підставі акту амністії передбачена і статтями 44 і 74 Кримінального кодексу України.

У зв’язку з цим орган дізнання, слідчий прокурор не вправі винести постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 4 ст. 6 КПК України і Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 (955-16) року. Вони вправі лише ініціювати питання про застосування амністії перед судом у випадках і в порядку, передбачених законом.

Однак, з огляду на судові рішення, суд при їх постановленні, зазначених вимог закону належним чином не виконав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте, суд, розглянувши скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого про порушення щодо неї кримінальної справи, частково задовольнив її скаргу та скасував вказану постанову з тих підстав, що зазначена справа не могла бути порушена у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 підпадала під дію п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

Разом з тим, поза увагою суду залишилося те, що вирішення питань про звільнення осіб від кримінальної відповідальності і покарання на підставі акту амністії покладено виключно на суди, а органи дізнання, слідчий і прокурор лише вправі ініціювати перед судом відповідне клопотання.

Отже, враховуючи наведене, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи за апеляцією прокурора зазначених порушень закону не усунув, у зв’язку з чим ухвала цього суду також підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2010 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.