Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 березня 2010 року щодо ОСОБА_4,

вироком суду

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя с. Малі Копані

Голопристанськго району Херсонської області,

такого, що не мав судимості,

засуджено:

• за ч. 1 ст. 185 КК України до арешту на строк 1 місяць;

• за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

У середині вересня 2009 року ОСОБА_4, працюючи в майстерні ПП "Сота-Сервіс" по вул. 1 Травня у м. Гола Пристань Херсонської області, шляхом вільного доступу таємно викрав корпус до мобільного телефону "Самсунг Х-210", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 100 грн.

На початку жовтня 2009 року ОСОБА_4, працюючи у цій же майстерні, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав мобільний телефон "Нокіа Е70", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 500 грн.

У середині жовтня 2009 року ОСОБА_4, працюючи у цій же майстерні, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав корпус до мобільного телефону "Нокіа 6131", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 100 грн.

14 січня 2010 року ОСОБА_4, працюючи у цій же майстерні, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 6270", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 500 грн.

16 січня 2010 ОСОБА_4, працюючи у цій же майстерні, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав мобільний телефон "Мітсубісі", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 100 грн.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

У касаційному поданні заступник прокурора області, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4, вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, просить вирок скасувати через м’якість покарання і повернути справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційному поданні заступника прокурора доводи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна та крадіжки чужого майна, вчиненої повторно, й кваліфікація його дій за частинами 1, 2 ст. 185 КК України прокурором не оспорюються.

Твердження прокурора про те, що суд безпідставно призначив винному м’яке покарання, є непереконливими.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Із матеріалів справи вбачається, що при вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання судом ураховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, відношення засудженого до вчинених злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу засудженого

Так, суд урахував, що вчинені ОСОБА_4 злочини є злочинами середньої тяжкості, засуджений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставинами, що пом’якшують покарання, судом визнано щире каяття засудженого, визнання вини, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначене ОСОБА_4 покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України є необхідним й достатнім для попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, слід зазначити, що у судовому засіданні прокурор також просив суд звільнити ОСОБА_4 від відбуванням покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з випробовуванням.

Підстав для скасування судового рішення та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд щодо ОСОБА_4 не знайдено.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення по справі, не встановлено.

Із огляду на викладене відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області відмовити.