Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього,

встановила:

вироком Сихівського районного суду міста Львова від 16 червня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 листопада 2009 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Магаданської області (Російська Федерація), мешканця міста Львова, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь: 5-ої клінічної лікарні міста Львова 128 623 гривні витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5; експертної установи – судові витрати у розмірі 1 173 гривні.

ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 05 лютого 2009 року приблизно о 19-ій годині 30 хвилин у квартирі № АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків ударом ножа у тулуб та шию умисно заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про те, щоб скасувати судові рішення в частині стягнення витрат на лікування потерпілого та залишити заяву прокурора без розгляду. Вважає, що у справі немає даних для задоволення позову, зокрема, історії хвороби ОСОБА_5, з якої можна було б визначити кількість і необхідність медичних препаратів, призначених йому для лікування. Документи, які прокурор пред’явив на підтвердження позову, просить розцінити як належні й недопустимі докази.

Фактичні обставини справи та винність ОСОБА_4 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, кримінально-правова оцінка дій засудженого за ч. 2 ст. 125 КК України та міра покарання в касаційній скарзі не оспорюються.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не виявила підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Виходячи із положень ст. 931 КПК України, суд відповідно до ст. 28 того ж Кодексу вправі разом з розглядом кримінальної справи розглянути й позов прокурора про стягнення на користь закладу охорони здоров’я коштів, понесених на лікування особи, потерпілої від злочину. Згідно із ч. 1 ст. 328 КПК України залежно від доведеності підстав і розміру заявленого позову суд задовольняє його повністю або частково чи відмовляє у задоволенні позову. При цьому зобов’язаний всебічно, повно й об’єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер та розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв’язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

У даній справі зазначені положення закону були дотримані.

Як убачається з матеріалів справи, суд, погоджуючись із позовом прокурора про стягнення із ОСОБА_4 128 623 гривні витрат, понесених закладом охорони здоров’я на лікування ОСОБА_5, правильно послався на те, що останній лікувався у тому закладі, куди потрапив після побиття його засудженим і спричинення легких тілесних ушкоджень, які у свою чергу призвели до важкого стану здоров’я, ускладненого важкою хворобою – гемофілією важкої форми. Лікування цього захворювання є дуже коштовним. Згідно з довідкою та розрахунком лікарні на лікування потерпілого було затрачено коштів в означеному у позові розмірі. Цей розрахунок затверджений підписом головного лікаря 5-ої клінічної лікарні міста Львова та скріплений печаткою медичної установи. Підстав для сумнівів у його достовірності у справі немає. Не містяться такі дані й у касаційній скарзі (а. с. 197-200).

За таких обставин твердження засудженого про необґрунтоване стягнення з нього коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого, у завищеному розмірі є безпідставними.

Під час перевірки справи в порядку апеляційного провадження суд ретельно з’ясував усі доводи апеляції засудженого, які за змістом та суттю аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі, й мотивовано відмовив у їх задоволенні, навівши аргументи, які ґрунтуються на матеріалах справи.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4.