Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Московського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2010 року,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Харкова,

такого, що не має судимості

на підставі ст. 89 КК України,

засуджено:

– за ч. 1 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

• за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися у ці органи для реєстрації, пройти курс лікування від наркоманії.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 1395 грн 28 коп. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів за таких обставин.

15 червня 2009 року з 18 години 30 хвилин до 19 години 40 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, незаконно виготовив з метою збуту 5 мл рідини, яка містить у складі психотропну речовину метамфетамін (первитин).

Того ж дня приблизно о 19 годині ОСОБА_5 у під’їзді будинку № АДРЕСА_1 збув ОСОБА_6 за 50 грн медичний шприц ємкістю 5 мл з 1,5 мл психотропної речовини метамфетаміну (первитину), який о 21 годині 15 хвилин працівники міліції виявили та вилучили у ОСОБА_6

15 червня 2009 року приблизно о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_5 біля будинку № 25 по вул. Тімурівців у м. Харкові був затриманий працівниками міліції і під час його огляду було виявлено та вилучено купюру номіналом 50 грн, яка отримана ним від ОСОБА_6 за збут психотропної речовини. Також у ОСОБА_5 виявлено та вилучено ще один медичний шприц ємкістю 5 мл, приготовлений для продажу, в якому знаходилося приблизно 2 мл рідини з психотропною речовиною метамфетаміну (первитину), маса якого склала за даними судово-хімічної експертизи 0,2143 г (у перерахунку на сухий залишок), яку ОСОБА_5 незаконно виготовив та зберігав з метою збуту повторно.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2010 року вирок суду залишено без змін.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації та обґрунтованості засудження ОСОБА_5, порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень в частині призначеного засудженому покарання, вважаючи, що воно є м’яким, а справу просить направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Сенюк В.О., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, та у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненого повторно, за обставин, вказаних у вироку, прокурором не оспорюється.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд урахував те, що він вину свою визнав, за місцем проживання характеризується позитивно, його сімейний стан: одружений, на утриманні має малолітню доньку, а також і те, що потребує примусове лікування від наркоманії. Обставинами, що пом’якшують покарання, судом визнано його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Саме ці обставини, за висновком суду, свідчили про можливість призначення ОСОБА_5 покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

Однак такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим у ст. 65 КК України.

Рішення суду про призначення ОСОБА_5 покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України є передчасним та постановлено без урахування інших обставин справи. Зокрема, тяжкості вчиненених злочинів, кількості епізодів, даних про особу засудженого, який, хоч і не судимий на підставі ст. 89 КК України, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Із огляду на наведене колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання за вчинення вищезазначених злочинів не може бути необхідним й достатнім для його виправлення.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію прокурора про м’якість призначеного покарання, не звернув увагу на доводи прокурора та залишив вирок місцевого суду без зміни.

Тому касаційне подання прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_5 – скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з м’якістю призначеного покарання.

При новому судовому розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_5 з дотриманням чинного законодавства. У разі доведеності винуватості суд має прийняти законне та обґрунтоване рішення в частині призначення покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суду.