Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

постановою прокурора Роздільнянського району Одеської області від 16 квітня 2009 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з постановою приводом та підставами для порушення кримінальної справи було те, що ОСОБА_5, будучи службовою особою та обіймаючи посаду адміністратора дозвільного центру Роздільнянської районної державної адміністрації (далі РДА), у лютому 2007 року в приміщенні Роздільнянської РДА, що на вул. Свердлова 9 у м. Роздільне Одеської області, в порушення вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (2806-15) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (1243-2004-п) " від 22 вересня 2004 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та в супереч інтересам служби умисно, не маючи жодних законних підстав, з використанням комп’ютерної техніки, виготовила розпорядження РДА від 13 лютого 2007 року про затвердження акту готовності до експлуатації закінченого будівництвом кафе-бару торговельного павільйону в с. Кучурган приватного підприємця ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що державна приймальна комісія рішення про прийняття в експлуатацію кафе – бару не приймала та акт вводу в експлуатацію даного об’єкту членами цієї комісії не підписувався.

На підставі даного розпорядження ПП ОСОБА_6 експлуатувала вказане приміщення і отримала право власності на дану будівлю.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 1 жовтня 2009 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 16 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України. Приймаючи таке рішення, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи і в наданих досудовим слідством матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення ОСОБА_5 зазначених злочинів.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи. На думку прокурора, для порушення кримінальної справи було достатньо даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_5 ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому, закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови. При цьому, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вказані вимоги закону місцевим судом не було дотримано.

Як убачається з постанови Роздільнянського районного суду Одеської області, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України, суд у постанові зазначив, що з посадової інструкції адміністратора неможливо встановити, які функції представника влади виконувала ОСОБА_5, якими організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими обов’язками та повноваженнями вона була наділена та їх виконувала. Також у постанові зазначено, що кримінальна справа була порушена на підставі визнання своєї вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Однак, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи вона відмовилася від цих пояснень.

Таким чином, місцевий суд замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, тобто вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 347 та ст. 382 КПК України, апеляційний суд, під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України.

Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду. При цьому, навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки колегія суддів відповідно до чинного законодавства при скасуванні судового рішення та направленні даної справи на новий судовий розгляд не вправі наперед вирішувати питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, як про це порушено питання в касаційному поданні, то воно підлягає задоволенню частково.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 1 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.