Верховний суд України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Заголдного В.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кілійського районного суду Одеської області від 9 вересня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кілії Одеської області, раніше судимого 14.10.04. за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 23.07.07. умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 1 день,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.
28 листопада 2008 року приблизно о 19 годині ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_1, діючи з умислом на відкрите викрадення чужого майна, наніс потерпілому ОСОБА_3 три удари кулаком по обличчю, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, та при цьому вимагав у потерпілого та його дружини ОСОБА_4 передачі 1000 грн. Далі ОСОБА_1 узяв зі столу відкрутку і приставив її до горла потерпілого ОСОБА_3, висловлюючи погрози на адресу останнього, і таким чином змусив ОСОБА_4 видати йому 650 грн. Після отримання зазначеної суми грошей ОСОБА_1 зняв із шафи музичний сабвуфер "TANASHI" і залишив місце вчинення злочину, завдавши потерпілим майнову шкоду на загальну суму 1050 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту, однобічність та упередженість судового розгляду кримінальної справи щодо нього, неправильну кваліфікацію його дій судом, надмірну суворість призначеного йому покарання та порушення його конституційних і процесуальних прав, у тому числі й права на захист, просить справу переглянути. Пояснює, що в основу його обвинувачення суд поклав суперечливі та непослідовні показання потерпілих про обставини злочину, а показання його самого та свідків на його користь залишив поза увагою. Стверджує, що потерпілим не погрожував і ударів не завдавав, а лише хотів, щоб потерпілий повернув йому гроші, які він заплатив йому за неякісний наркотичний засіб, і тому вважає, що його дії мають кваліфікуватися як самоправство. Також зазначає, що в розгляді кримінальної справи щодо нього колегією суддів апеляційного суду брав участь суддя Балан В.Д., який є батьком судді, що розглянув цю справу в суді першої інстанції, - Балана М.В., а це, на думку засудженого, вплинуло на об’єктивність апеляційного розгляду справи. Доводи щодо порушення його конституційних прав не конкретизує. Також не вказує, в чому полягало порушення його права на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема: показаннями під час судового розгляду справи потерпілого ОСОБА_3, який розповів про обставини вчиненого щодо нього ОСОБА_1 злочину так, як їх наведено у вироку; аналогічними за змістом показаннями дружини потерпілого – потерпілої ОСОБА_4; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які разом із ОСОБА_1 їздили до потерпілого і розповіли, що залишилися чекати на вулиці, коли ОСОБА_1 і потерпілий пішли до будинку останнього, згодом туди прийшла дружина потерпілого, а через деякий час вийшов ОСОБА_1 з музичним сабвуфером у руках, поклав його у багажне відділення автомобіля і вони поїхали; даними протоколу добровільної видачі потерпілою ОСОБА_4 технічної документації на музичний сабвуфер "TANASHI" та коробки, в яку його було запаковано; даними протоколу огляду за місцем проживання дружини ОСОБА_1 ОСОБА_6, під час якого було виявлено і вилучено зазначений сабвуфер; даними висновку судово-медичної експертизи, відповідно до яких у потерпілого ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження у виді синців повік лівого ока та спинки носа, рубців і саден лівої вилицевої області, та іншими доказами у справі, які узгоджуються між собою.
Суперечності, які мали місце в показаннях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було усунуто судом під час судового слідства.
Сам ОСОБА_1, даючи показання протягом досудового слідства та в суді, зазначав, що наніс потерпілому ОСОБА_3 декілька ударів кулаком по обличчю.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено згідно зі ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, його особи та конкретних обставин справи відповідно до найнижчої межі санкції кримінального закону, за яким його засуджено, і вважати це покарання надмірно суворим підстав не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Як убачається з матеріалів справи, твердження засудженого ОСОБА_1 про порушення під час досудового слідства його права на захист є безпідставними, оскільки йому у встановленому законом порядку роз’яснювались його процесуальні права як підозрюваного та обвинуваченого, в тому числі й право мати захисника, але він не виявив бажання скористатися цим правом, про що свідчать його власноручні записи в протоколах відмови від захисника (а. с. 44-46, 52-54, 89-91).
Для перевірки доводів ОСОБА_1 про наявність обставин, які виключали участь в апеляційному розгляді кримінальної справи щодо нього судді Балана В.Д., справа направлялася на службову перевірку голові апеляційного суду Одеської області. Зазначеною перевіркою встановлено, що прізвище судді апеляційного суду Одеської області Балана Василя Дмитровича, який брав участь в апеляційному розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1, співпадає з прізвищем судді Кілійського районного суду Одеської області Балана Миколи Вікторовича, який розглянув дану справу в суді першої інстанції, але він не є його батьком. Отже, доводи ОСОБА_1 про наявність обставин, які вплинули на об’єктивність прийняття апеляційним судом рішення за його апеляцією на вирок суду першої інстанції щодо нього, не підтвердилися.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді: Селівон О.Ф.
Заголдний В.В.
Мороз М.А.