361/4314/16-к Про виправдання обвинувачених у пред`явленому обвинуваченні за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з недоведеністю, що скоєне кримінальне правопорушення - 24.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, захисника Павлія А. Г., виправданої ОСОБА_1 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110130000063 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки та проживаючої: АДРЕСА_2, раніше не судимої;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та проживаючого: АДРЕСА_3, раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, уродженки с. Поліське Іванківського району Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимої;

у вчиненні кожним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виправдано у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишено без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, обвинувачувалися у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за таких обставин.

Так, 20 вересня 2013 року службові особи: начальник юридичного відділу апарату Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_2, начальник відділу соціально-економічного розвитку, транспорту та інвестицій управління економічного розвитку, торгівлі та промисловості Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_1, державний адміністратор апарату Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Броварської районної державної адміністрації, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, усвідомлюючи неминучість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, будучи членами робочої групи з обстеження приймальних пунктів по заготівлі металобрухту на підставі розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_6 від 03.06.2013 року № 372, підписали та видали ТОВ "ОПТ СТАЛЬ" акти № 58 і № 59 обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт чорних та кольорових металів), в яких підтвердили наявність в смт. Калинівка Броварського району Київської області по вул. Ігорева, 2, корпус 6 орендованої у СФГ "Нива" на підставі договорів оренди від 10.09.2013 року №№ 11, 12, строком до 10.09.2014 року земельної ділянки з твердим покриттям загальною площею 1540 кв.м., з площею на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися металобрухт чорних металів площею 1000 кв.м. та брухт кольорових металів 500 кв.м., брухтопереробного, вантажопідйомного, вагового обладнання, а також обладнання для проведення радіаційного контролю, якого фактично там ніколи не було, а земельна ділянка загальною площею 1540 кв.м., орендована у СФГ "Нива" з твердим покриттям загальною площею 1540 кв.м., з площею на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися металобрухт чорних металів площею 1000 кв.м. та брухт кольорових металів 500 кв.м. ніколи ТОВ "ОПТ СТАЛЬ" в оренду не передавалось.

Крім цього, 23 липня 2014 року службові особи: начальник юридичного відділу апарату Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_2, начальник відділу соціально-економічного розвитку, транспорту та інвестицій управління економічного розвитку, торгівлі та промисловості Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_1, державний адміністратор апарату Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3, заступник голови Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_4, пербуваючи в приміщенні Броварської районної державної адміністрації, за адресою: вул. Гагаріна, 15, м. Бровари, Київська область, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, усвідомлюючи неминучість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, будучи членами робочої групи з обстеження приймальних пунктів по заготівлі металобрухту на підставі розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_10 від 08.07.2014 року № 479, підписали та видали ТОВ "Проф-Сталь" акти №№ 85, 86 обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт чорних та кольорових металів), в яких

підтвердили наявність в смт. Калинівка Броварського району Київської області, по вул. Ігорева, 2 корпус 6 орендованої у СФГ "Нива" на підставі договору оренди від 07.07.2014 року № 5, строком до 07.07.2015 року земельної ділянки з твердим покриттям загальною площею 1540 кв.м., з площею на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися брухт чорних металів площею 1000 кв.м. та брухт кольорових металів 500 кв.м., брухтопереробного, вантажопідйомного, вагового обладнання, а також обладнання для проведення радіаційного контролю, якого фактично там ніколи не було, а земельна ділянка загальною площею 1540 кв.м., орендована у СФГ "Нива" з твердим покриттям загальною площею 1540 кв.м., з площею на якій безпосередньо буде зберігатися та перероблятися металобрухт чорних металів площею 1000 кв.м. та брухт кольорових металів 500 кв.м. ніколи ТОВ "Проф-Сталь" в оренду не передавалось.

Суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виходив із того, що в судовому засіданні прокурором не доведено наявності діяння, тобто видачі вищезазначеними службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, що є необхідною умовою складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КПК України, та дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що прокурором не доведено, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України в якому обвинувачуються ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ..

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тапризначення нового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що рішення є незаконними та постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які доводять наявність складу інкримінованого злочину, проте місцевий суд не дав їм належної оцінки, внаслідок чого необґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок. Посилається на те, що апеляційний суд, переглядаючи провадження, не дослідив повторно письмові докази та не допитав свідків чим порушив вимоги статей 22, 23, 94 і 95 КПК України.

У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, виправдана ОСОБА_1 і її захисник Павлій А.Г. посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять судові рішення змінити та ухвалити рішення, яким ОСОБА_1 виправдати в пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з встановленням судом відсутності події кримінального правопорушення та закрити щодо останньої кримінальне провадження на підставі ст. 440 КПК України. Вказують на те, що під час підписання актів ОСОБА_1 20.09.2013 року перебувала на лікарняному, а 23.07.2014 року була у відпустці і перебувала за кордоном, що підтверджується належними документами. Крім того вважають, що акти обстеження №№, 58, 59 від 20.09.2013 року, №№ 85, 86 від 23.07.2014 року, висновок експерта № 674 від 23.10.2015 року є неналежними, недостовірними та недопустимими доказами. Також ОСОБА_1 просить ухвалити судове рішення, щодо істотного порушення її прав та свобод гарантованих Конституцією і законами України та визнати неналежними і недопустимими копії документів наданих адвокатом ОСОБА_18, а вважати, як доказ інших фактів фабрикування підпису третіми особами.

У заперечені виправдані ОСОБА_2, ОСОБА_3 . погоджуючись з підставами виправдання, просять судові рішення щодо них залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, виправданої ОСОБА_1 та її захисника Павлія А.Г. - без задоволення.

Виправдана ОСОБА_1 у запереченнях просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Гошовська Ю.М. касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримала частково та просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, а скарги виправданої ОСОБА_1 та її захисника залишити без задоволення.

Виправдана ОСОБА_1 і її захисник Павлій А.Г. свої касаційні скарги підтримали та просять їх задовольнити, а скаргу прокурора вважають необґрунтованою та просять залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 433К ПК України (2755-17) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти досудового розслідування та судового розгляду, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість, саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачувалися у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 366 КК України (2341-14) .

Дослідивши зібрані у цьому провадженні докази, суд першої інстанції дійшов висновку про виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в якому вони обвинувачуються.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляції прокурора, дійшов висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тобто визнав, що цей вирок судом першої інстанції ухвалено відповідно до вимог ст. 370, 374 КПК України, навівши в своїй ухвалі докладні мотиви на спростування доводів апеляції прокурора.

Згідно ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) ) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

У справі "Барбера, Мессегуэ і Джабардо проти Іспанії" від 06.12.1998 року, Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Перевіривши матеріали кримінального провадження щодо виправданих ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за доводами касаційної скарги прокурора, які фактично є аналогічними доводам апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення постановлені у цьому провадженні відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, з якими обґрунтовано погодився й апеляційний суд, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як службові особи вчинили видачу завідомо неправдивих офіційних документів, стороною обвинувачення не надано.

При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції про недоведеність вчинення кримінального правопорушення, який інкримінувався ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ґрунтуються на повно досліджених доказах, зокрема, на показаннях свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, яким суд дав належну оцінку та у вироку достатньо мотивував. При цьому, судом першої інстанції була дана також оцінка даним, що містяться у : протоколі огляду місця події від 18.06.2015 року; копії договору купівлі-продажу від 14.08.2000 року; розпорядженні голови Броварської РДА №№ 62-к, 182-к, 1112, 1741, 115-к, 168-к, 372 від 03.06.2013 року, 479 від 08.07.2014 року; протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 17.08.2015 року; протоколі огляду предмету від 22.01.2016 року щодо актів обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств: №№ 58, 59 від 20.09.2013 року та №№ 85,86 від 23.07.2014 року.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення щодо виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу (4651-17) .

Доводи прокурора проте, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, не дослідив повторно письмові докази та не допитав свідків чим порушив вимоги статей 22, 23, 94 і 95 КПК України є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

З матеріалів провадження вбачається, що, клопотання прокурора було вирішено відповідно до вимог закону та у його задоволенні відмовлено у зв`язку з тим, що прокурором не було наведено достатнього обґрунтування про повторне дослідження доказів у справі, які були досліджені судом першої інстанції у повному обсязі.

Твердження прокурора про те, що суд апеляційної інстанції, у мотивувальній частині ухвали, зазначаючи підстави виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, помилково вказав як обставину виправдання- "недоведеність в їх діях складу злочину", замість "не доведення вчинення кримінального правопорушення", передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду апеляційної інстанції, яким залишено без зміни виправдувальний вирок.

Зазначена помилка суду, допущена при складанні ухвали, не впливає на законність рішення суду апеляційної інстанції, який правильно погодився з висновками місцевого суду щодо підстав виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а саме в зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Що стосується доводів виправданої ОСОБА_1 та її захисника Павлія А.Г. про те, що ОСОБА_1 необхідно виправдати в пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з встановленням судом відсутності події кримінального правопорушення та закрити щодо неї кримінальне провадження на підставі ст. 440 КПК України, то вони є безпідставними.

З вироку місцевого суду вбачається, що суд, навівши достатні та обґрунтовані мотиви прийнятого рішення, з урахуванням вимог, п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдав ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з підстав недоведеності вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачувалися вказані особи, в тому числі з врахуванням і обставин на які вказує ОСОБА_1 про її фізичну відсутність на час підписання актів від 20.09.2013 року та 23.07.2014 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відсутність події кримінального правопорушення може визнаватися у випадках, якщо: а) встановлено, що не було самого факту, для розслідування якого почате провадження; б) встановлено, що сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням, бо вона була результатом дії стихійного лиха, фізіологічних процесів тощо; в) встановлено, що подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов`язана з діями потерпілого, а не сторонніх осіб (самогубство, нещасні випадки на підприємствах), тощо.

Згідно ст. 440 КПК України закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції за ст. 284 КПК України можливе при скасуванні обвинувального вироку тільки за пунктами 5, 6, 7 і 8 ч. 1 цієї статті, а також у випадку передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України. Застосування ж п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України не може бути при касаційному розгляді, оскільки касаційний суд не перевіряє обґрунтованість судового рішення, а перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати і визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 була виправдана у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення в якому вона обвинувачувалася, оскільки надані стороною обвинувачення докази не доводять вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, а у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наведено доводів які б ставили під сумнів такий висновок суду та підтверджували, що не було самого факту, для розслідування якого почате провадження.

Апеляційним судом при перевірці даного кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. Суд дослідивши докази по справі, надав відповіді на всі доводи прокурора та виправданої ОСОБА_1, які були викладені у їх апеляціях, та обґрунтовано визнав їх безпідставними. Свої висновки із цих питань, з якими погоджується колегія суддів, суд належним чином умотивував. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.