Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 п. п. 4, 6 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 4333 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього – 204 833 грн.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_7 із корисливих мотивів і з особливою жорстокістю, під час розбійного нападу з метою заволодіння належними потерпілому особистими речами.

Так, згідно з вироком суду ОСОБА_5 26 серпня 2006 року близько 20-21 год. на території колишнього профілакторію "Чайка" у м. Львові по вул. Демнянській, 4, розпивав алкогольні напої разом із своїм батьком - ОСОБА_8, потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і ОСОБА_10, під час чого виникло непорозуміння і незначний конфлікт між ним та ОСОБА_7 У подальшому ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 стали виходити з території вказаного профілакторію, а ОСОБА_7 залишився на місці. Проте біля виходу ОСОБА_5, маючи умисел на позбавлення життя

ОСОБА_7 і заволодіння його особистими речами, повернувся

до ОСОБА_7, і заподіяв йому кілька ударів уламком цегли по голові та правому передпліччю. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 розкладним ножем, який мав при собі, став наносити потерпілому численні удари в життєво важливі органи - шию, грудну клітку та спину, усвідомлюючи, що завдає останньому особливих мук та страждань. У результаті таких дій ОСОБА_5 було заподіяно потерпілому ОСОБА_7 множинні тілесні ушкодження: 2 різані рани шиї та 88 колото-різаних поранень у більшості проникаючих у різні порожнини тулуба, які мають ознаки прижиттєвого заподіяння і нанесення у швидкій послідовності, внаслідок яких настала смерть потерпілого ОСОБА_7 через 30-40 xв. на місці події.

Після вчинення у ході розбійного нападу вбивства ОСОБА_7, ОСОБА_5 заволодів особистими речами потерпілого: мобільним телефоном марки " Nokia " 6610 вартістю 500 грн. та курткою світлого кольору вартістю 300 грн., а всього, майном на суму 800 грн.

У поданих на вирок касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_5 наводить доводи щодо неправильності кваліфікації його дій, у зв’язку з чим просить вирок змінити і перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 115 КК України, обравши покарання за цим законом;

- потерпілий ОСОБА_6 вважає обрану ОСОБА_5 міру покарання несправедливою в зв’язку з її м’якістю і просить скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора Яковенко Р.І. про залишення вироку без зміни, врахувавши письмові заперечення засудженого ОСОБА_5 на касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 та письмові заперечення потерпілого ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини вчинених ОСОБА_5 злочинів і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Доводи касаційної скарги засудженого про відсутність у нього корисливого мотиву та в його діях особливої жорстокості при скоєнні вбивства потерпілого ОСОБА_7 є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_5 суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.

Зокрема, із показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що 26 серпня 2006 року при розпиванні алкогольних напоїв виник конфлікт через те, що в ході розмови ОСОБА_7 звертався до батька ОСОБА_12 – "батьку", що викликало обурення ОСОБА_12, а також останній був незадоволеним ще й тим, що ОСОБА_7 не хотів випити самогонку і вилив її зі стаканчика, на що ОСОБА_12 став ображати ОСОБА_7 нецензурною лайкою, відкрито проявляв агресію до ОСОБА_7 При цьому свідки зазначали, що ОСОБА_12 цікавився мобільним телефоном у ОСОБА_9 і ОСОБА_7, нібито хотів подзвонити, потримав у руках мобільний телефон потерпілого, проте повернув, передумавши дзвонити.

Також дані свідки підтвердили, що коли всі стали виходити з території профілакторію, а ОСОБА_7 залишився, біля виходу ОСОБА_12 запитав у них: "Де той тип?", маючи на увазі ОСОБА_7, і після відповіді ОСОБА_5 побіг в сторону, звідки вони щойно поверталися.

Крім того, сам засуджений не заперечував факту нанесення ОСОБА_7 ударів ножем, який мав при собі, стверджуючи при цьому про те, що завдав лише два удари, захищаючись від нападу ОСОБА_7

Разом із тим, судово-медичною експертизою встановлено наявність на трупі потерпілого ОСОБА_7 численних тілесних ушкоджень, зокрема, 88 колото-різаних (в більшості проникаючих у різні порожнини тулуба) ушкоджень, які майже всі однакові за характером і виникли від колюче - ріжучого знаряддя по типу клинка ножа, і мають ознаки прижиттєвого їх спричинення та були нанесені у швидкій послідовності. Також експертизою встановлено, що садна на носі, крововилив на чолі, множинні рани на волосяній частині голови з крововиливами, синець і рана на правому передпліччі, виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, не виключено від ударів цеглою.

Згідно з висновком цієї судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 стала гостра крововтрата, яка розвинулася внаслідок заподіяння йому множинних колото-різаних і різаних ран шиї, грудної клітки, спини і живота з численними ушкодженнями внутрішніх органів.

Експерт ОСОБА_13 підтримав вказаний висновок, підтвердив, що було два предмети вчинення злочину - тупий (можливо цегла) і колюче - ріжучий, а також зазначив про відсутність підстав вважати, що деякі рани на тілі потерпілого ОСОБА_7 були спричинені в інший проміжок часу.

За даними висновку медико-криміналістичної експертизи вбачається, що пошкодження на одязі і трупі потерпілого ОСОБА_7 були спричиненні наданим на експертизу ножем, що був вилучений за місцем проживання ОСОБА_5 При цьому експерт ОСОБА_14 виключив можливість застосування іншого ножа.

Наведене узгоджується з іншими доказами по справі. Так, свідок ОСОБА_15 показувала, що її син ОСОБА_5 26 серпня 2006 року прийшов додому біля 20 год. 10-20 хв. із порізами пальців, з яких текла кров, та мав поріз на животі, і вона перев'язала йому рани, сполоснула одяг, який був у крові, а син ліг спати, нічого не пояснюючи, лише казав: "Життя скінчене, що за життя".

Свідок ОСОБА_16 показувала, що 26 серпня 2006 року вона працювала продавцем у продуктовому магазині, який знаходиться між будинками №№ 6а та 8 по вул. Демнянській у м. Львові, і біля 21 год. у магазин прийшов ОСОБА_5 та просив продати йому спиртне у заставу під мобільний телефон нібито його батька. Проте, як видно з показань самого засудженого та його батька свідка ОСОБА_8 – ніхто з них того вечора власного мобільного телефону при собі не мав.

Таким чином, обставини, за яких сталася подія, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 – в процесі позбавлення його життя йому було заподіяно 88 колото-різаних поранень різних частин тіла, які згідно з висновком судово-медичної експертизи є прижиттєвими, що свідчить про особливу жорстокість, і які завідомо для винного спричиняли потерпілому особливі страждання.

Зникнення особистих речей потерпілого – мобільного телефону і куртки, якими заволодів ОСОБА_5, свідчить про те, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 з корисливого мотиву.

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_5 в умисному вбивстві з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, у ході розбійного нападу, та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 п. п. 4, 6 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.

Вирішуючи питання щодо обрання ОСОБА_5 міри покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, його характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини, вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння як обставину, що обтяжує покарання, і відсутність обставин, що його пом’якшують.

На підставі таких даних, суд визнав за необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким його визнано винним.

Оцінивши наведене, колегія суддів вважає, що покарання призначено ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 65 КК України із забезпеченням принципу індивідуалізації, і підстав для скасування вироку суду немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.