Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 31 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року.

Цією постановою від 16 жовтня 2009 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26 грудня 2008 року, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) на підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року постанову Кодимського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2009 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 стверджує, що йому безпідставно відмовили в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26 грудня 2008 року, якою його звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України на підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року. Зазначає, що копію вказаної постанови він отримав лише 14.05.2009 року, а у період з 02.01.2009 року до 13.04.2009 року він перебував на лікуванні у зв’язку з чим не міг вчасно оскаржити вказане судове рішення. Посилається на те, що його не було повідомлено про дату та час розгляду справи в апеляційному порядку. Просить судові рішення, якими йому відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, скасувати, а справу направити на новий судовий або апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, і це не заперечується у касаційній скарзі ОСОБА_4, постанова Кодимського районного суду Одеської області від 26 грудня 2008 року, якою його звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України на підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року, була оголошена в присутності скаржника та його захисника, яким було роз’яснено порядок та строки оскарження цього судового рішення. У цей же день ОСОБА_4 була надіслана копія вказаної постанови. Окрім того, в матеріалах справи міститься й розписка про отримання ОСОБА_4 23.01.2009 року копії цієї постанови. Апеляцію на зазначене судове рішення було подано ОСОБА_4 лише 22.05.2009 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 25.05.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано такою, що не підлягає розгляду, а ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.07.2009 року це рішення місцевого суду залишено без зміни.

22 вересня 2009 року ОСОБА_4 подав до місцевого суду клопотання про поновлення йому строків на апеляційне оскарження постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26.12.2008 року. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_4 послався на те, що в період з 02.01.2009 року до 13.04.2009 року він хворів. Згідно з довідкою Кодимської ЦРЛ, ОСОБА_4 дійсно в період з 02.01.2009 року до 21.01.2009 року та з 03.03.2009 року до 17.03.2009 року перебував на стаціонарному лікуванні, а з 21.01.2009 року до 02.03.2009 року та з 18.03.2009 року до 13.04.2009 року лікувався амбулаторно (т.2 а.с.384). При цьому ОСОБА_4 додатково вказував на те, що він не був обізнаний в тому, що перебування на амбулаторному лікуванні не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень (т.2 а.с.389).

Проте, та обставина, що ОСОБА_4 перебував на амбулаторному лікуванні та більше ніж через місяць після його закінчення подав апеляційну скаргу на постановлене щодо нього судове рішення, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки це об’єктивно не перешкоджало ОСОБА_4 вчасно подати апеляцію.

За таких обставин суд першої та апеляційної інстанцій правильно встановили безпідставність пропуску ОСОБА_4 строку на апеляційне оскарження постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26 грудня 2008 року, якою його звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України на підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року.

Зазначені судові рішення належним чином мотивовані.

Твердження ОСОБА_4 про те, що його не було повідомлено про дату та час розгляду справи в апеляційному порядку безпідставні, оскільки згідно з супровідним листом Кодимського районного суду Одеської області від 03.02.2010 року №1-11/08 (т.2 а.с.409) учасників процесу було проінформовано про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Підстав для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року.