Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 31 серпня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2009 року .

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого:

- 20.07.1966 року за ч.2 ст. 188-1 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 14.08.1968 року по відбуттю строку покарання;

- 09.10.1969 року за п. "б" ст. 93, ч. 1 ст. 85 КК України 1960 року на 15 років позбавлення волі, звільненого 04.04.1984 року по відбуттю строку покарання;

- 25.03.1986 року за ч.3 ст. 206, ч.1 ст. 101, ч. 3 ст. 101 КК України 1960 року на 12 років позбавлення волі, 21.12.1988 року учинив втечу з місць позбавлення волі;

- 13.12.1990 року Волгоградським обласним судом Російської Федерації за ст. 77, ч.2 ст. 218, ст. 17, ст. 102 п.п. "а", "і" КК РРФСР, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 183 КК України 1960 року на 15 років позбавлення волі, звільненого 20.09.2004 року по відбуттю строку покарання, -

засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю зазначених злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5:

- на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_6 – 200.000 грн., ОСОБА_7 – 200.000 грн., ОСОБА_8 – 500.000 грн.;

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області – 20.899грн.55 коп. судових витрат за проведення експертиз.

ОСОБА_5, який, будучи особою, яка раніше вчиняла злочини проти особи, в тому числі й умисне вбивство, засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

У серпні 2007 року ОСОБА_5, працюючи фрезерувальником в ПП "Надія" у м. Харкові по пр. Леніна, 47, без передбаченого законом дозволу виготовив холодну зброю – ніж по типу мисливських ножів, а у 20-х числах грудня 2007 року – ніж по типу кинджалів, які незаконно переніс і зберігав за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_1.

10 січня 2008 року ОСОБА_5 незаконно носив при собі холодну зброю – ніж типа кинджалу, який застосував при розбійному нападі й умисному вбивстві ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в с. Песочин Харківського району Харківської області. У подальшому, маючи намір приховати знаряддя злочинів, він 11.01.2008 року близько 06 год. 30 хв. пакунок з двома ножами, що були холодною зброєю, привіз за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_11, де передав її сину ОСОБА_12 з проханням його викинути, що той і зробив.

Окрім того, 10 січня 2008 року, у денний час ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп’яніння, зайшов у приміщення магазину "Продукти" по вул. Надточинській, 11 в с. Песочин Харківського району Харківської області, де у нього виник умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом розбою. Дочекавшись, коли з магазину пішов останній покупець, ОСОБА_5 близько 13 год. 30 хв. з погрозою застосування насильства став вимагати у продавця ОСОБА_9 віддати йому гроші, а коли та відмовила, напав на неї та наявним при ньому ножем по типу кинджала завдав ОСОБА_9 удар в грудну клітку зліва. Отримавши поранення, ОСОБА_9 побігла в підсобне приміщення, де впала на підлогу і померла в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням легень і серця та розвитком гострої крововтрати.

У цей момент з підсобного приміщення вийшов ОСОБА_10, який розвантажував товар. Побачивши, що ОСОБА_5 завдав удар ножем ОСОБА_9, ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_5 та вдарив його ногою в праву надбрівну область, від чого останній впав на підлогу. У зв’язку з цим у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство ОСОБА_10 з виниклих неприязних стосунків, для чого, підвівшись, він наявним у нього ножем по типу кинджалу, переслідуючи ОСОБА_10, який втікав, завдав останньому не менше 7 ударів в різні частини тіла, в тому числі і життєво важливі органи, заподіявши множинні колото-різані поранення з пошкодженням внутрішніх органів і з розвитком гострої крововтрати, від чого в той же день в лікарні близько 15 год. настала смерть ОСОБА_10

З асуджений ОСОБА_5 у касаційній скарзі з доповненнями до неї, не оспорюючи вирок в частині його засудження за ч. 2 ст. 263 КК України, просить вирок щодо нього в частині засудження за ч.2 п.п. 6, 13 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України змінити, перекваліфікувавши його дії щодо ОСОБА_9 на ст. 119 КК України, а щодо ОСОБА_10 – на ч. 2 ст. 121 КК України. Посилається на те, що у нього не було корисливого мотиву й умислу на вбивство, оскільки спочатку у нього виникла сварка із ОСОБА_9, в яку втрутився ОСОБА_10, заподіявши йому тілесні ушкодження, внаслідок чого він змушений був захищатися, розмахуючи кинджалом, який вихопив з-за ременя штанів, й міг ним випадково поранити ОСОБА_9 та заподіяти тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_10, якому цілеспрямовано він завдав лише 2 удари – в ногу та тулуб, коли той намагався вилізти з магазину через вікно, після чого добровільно припинив свої дії. Зазначає, що наведені судом у вироку докази не підтверджують його винуватість у злочинах, передбачених ч.2 п.п. 6, 13 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та таким доказом не може бути відтворення обстановки та обставин події за участю малолітнього ОСОБА_13, який давав показання під впливом недозволеного тиску з боку слідчого та був, на думку засудженого, підставною особою. Також просить, з урахуванням повного визнання ним вини у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 121, 119 КК України, щирого каяття і активного сприяння розкриттю цих злочинів, пом’якшити призначене йому покарання.

У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_5 додатково зазначає, що на досудовому слідстві, будучи шокованим інформацією про загибель від його дій в с. Песочин двох людей, після затримання обмовляв себе у вчиненні цього злочину з корисливих мотивів, а не в процесі сварки і бійки, при цьому підписував протоколи, не читаючи їх; судом йому безпідставно було відмовлено в клопотаннях, у тому числі про виклик і допит в суді як свідків його родичів ОСОБА_14, ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_16 на підтвердження того, що він у розмовах з ними по мобільному телефону в ніч на 17.01.2008 року висловлював намір з’явитися з повинною, що самостійно здійснити не встиг внаслідок свого затримання, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 для дачі показань щодо його характеристики, свідка ОСОБА_19 – його сусідки для підтвердження наявності у нього після злочину тілесних пошкоджень, а також в проведенні повторної судово-медичної експертизи отриманого ним від ОСОБА_10 тілесного ушкодження та ступеня його тяжкості. Вказує, що суд не усунув суперечностей у висновках експертиз щодо характеристик знаряддя злочину, яким були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суперечностей у показаннях свідка ОСОБА_20 щодо перебування в магазині малолітнього ОСОБА_13, та, порушуючи вимоги кримінально-процесуального закону, суд безпідставно відмовив йому в повному ознайомленні з аудіо-записом судового засідання по справі і неправильно вирішив подані ним зауваження на протокол судового засідання. Стверджує, що під час розгляду справи і постановлення вироку судом були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону й тим, що його виступ у дебатах було викладено в протоколі судового засідання неповно та суд обмежував його у виступі з останнім словом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5 на підтримання касаційної скарги з доповненнями до неї, думку прокурора із запереченнями проти касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі та доповненнях до неї доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Винуватість ОСОБА_5 у незаконному поводженні з холодною зброєю підтверджена дослідженими судом доказами: оголошеними у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 про наявність у ОСОБА_5 двох саморобних ножів, один з яких по типу кинджалу він носив при собі і 11.01.2008 року повідомив їм, що когось цим ножем порізав, і саме ці ножі на його прохання ОСОБА_12 виніс з дому й викинув, вказавши місце їх знаходження при відтворенні обстановки та обставин події; даними протоколу зазначеної слідчої дії, проведеної за участі ОСОБА_12, під час якої було виявлено й вилучено викинуті ним ножі; висновками судово-криміналістичної експертизи про віднесення цих саморобних ножів (одного - виготовленого по типу мисливських ножів, а іншого - по типу кинджалів) до холодної зброї; показаннями як на досудовому слідстві, так і в суді самого ОСОБА_5, який визнавав незаконне без відповідного дозволу виготовлення, носіння, зберігання холодної зброї – двох зазначених вище ножів, вказавши, де, коли і за яких обставин він учинив ці дії.

Як видно з касаційної скарги ОСОБА_5, ним не заперечується обґрунтованість його засудження за незаконне поводження з холодною зброєю та правильність кваліфікації цих дій за ч. 2 ст. 263 КК України.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні 10.01.2008 року в магазині "Продукти" в с. Песочин як особою, що раніше вчиняла умисне вбивство, умисного вбивства ОСОБА_9 з користі під час розбійного нападу на неї, а також умисного вбивства ОСОБА_10 з виниклих до нього неприязних стосунків за обставин, установлених судом і зазначених у вироку, підтверджений сукупністю доказів, отриманих у встановленому законом порядку, ретельно перевірених у судовому засіданні, належно оцінених судом і детально наведених у вироку.

Зокрема, як видно з протоколів огляду місць події, 10.01.2008 року в підсобному приміщенні магазина "Продукти" с. Песочин по вул. Надточиївська, 11 був виявлений труп продавця магазину ОСОБА_9, а в міській клінічній лікарні № 3 м. Харкова - труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті від колото-різаних поранень.

Згідно з висновками проведених по справі судово-медичних експертиз у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження на голові, верхніх кінцівках, які могли утворитися від ударної дії тупого твердого предмету або тертя об нього, а також небезпечні для життя в момент заподіяння тяжкі тілесні ушкодження у виді одного колото-різаного поранення грудної клітки зліва, проникаючого зліва направо на глибину до 30 см в грудну та плевральну порожнину, з пошкодженням верхньої долі лівої легені, серця й нижньої долі правої легені з розвитком гострої крововтрати, які стали причиною смерті ОСОБА_9; у ОСОБА_10 виявлено на голові, тулубі та кінцівках, в тому числі в області спини, попереку, лівого стегна, лівого плеча тощо, множинні колото-різані поранення з рановими каналами до 12 см, з переломом кістки лівої лопатки, з пошкодженням лівої легені, пересіченням артерії лівого плеча і розвитком крововтрати, тобто небезпечні в момент заподіяння тяжкі тілесні ушкодження, що які виникли 10.01.2008 року в період однієї події і потягли смерть ОСОБА_10 Всі ці тілесні ушкодження як ОСОБА_9, так і ОСОБА_10 були завдані їм одним й тим же знаряддям, яким міг бути обоюдогострий ніж по типу кинджалу, виданий ОСОБА_12

На початку досудового слідства ОСОБА_5 повністю визнавав свою вину у вчиненні розбійного нападу і умисного вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_10

У присутності захисника він неодноразово, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події із відеозаписом цієї слідчої дії, давав детальні показання про мотиви і знаряддя вбивства, про обставини, за яких він позбавив життя ОСОБА_9 та ОСОБА_10, та про свої наступні дії з приховування знаряддя злочину та його слідів. При цьому він посилався на такі обставини, які не були відомі слідчим органам.

Так, він повідомляв, що в магазині вимагав у продавця гроші та на її відмову завдав їй удару наявним у нього кинджалом, а коли вибіг якийсь хлопець і вдарив його ногою по голові, він, розлютившись, став бити й хлопця кинджалом, бігаючи за ним по магазину. У подальшому він цей кинджал разом з іншим ножем передав ОСОБА_12, а свій верхній одяг, в якому був у день вбивства (дублянку), викинув.

На застосування до нього недозволених методів слідства ОСОБА_5 не посилався.

Твердження ОСОБА_5 про те, що в цих показаннях він обмовляв себе і підписував протоколи, не читаючи їх, внаслідок чого вони містили викривлення його показань, є безпідставними, оскільки добровільність дачі цих показань і правильність їх фіксації в протоколах посвідчена підписами не тільки ОСОБА_5, а й його захисника, а також підтверджена даними відеозапису, окрім того, зазначені показання ОСОБА_5 на досудовому слідстві стверджувались іншими доказами, а тому суд обґрунтовано визнав їх достовірними і поклав в основу вироку.

Так, показаннями потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20 підтверджено, що 10.01.2008 року близько 13 год. вони купляли продукти в магазині у продавця ОСОБА_9 та бачили там невідомого їм чоловіка, який пив пиво, там же ОСОБА_20 бачила й маленького хлопчика на ім’я ОСОБА_13. Також в цей час в магазині розвантажувався товар, який на автомобілі "Газель" завезли брати ОСОБА_10 і ОСОБА_23 При пред’явленні фотографій для впізнання свідок ОСОБА_20 упізнала ОСОБА_5 як ту особу, яку вона бачила в магазині 10.01.2008 року.

Та обставина, що свідок ОСОБА_20 в перших своїх поясненнях не посилалася на перебування в магазині хлопчика, оскільки не придала цьому значення, не свідчить про недостовірність показань зазначеного свідка, які після їх уточнення знайшли підтвердження й іншими доказами.

З показань на досудовому слідстві і в суді малолітнього свідка ОСОБА_13, які він давав в присутності педагога та батьків, та підтвердив їх при відтворенні обстановки та обставин події, а також при пред’явленні йому фотографій на впізнання, видно, що вдень 10.01.2008 року він знаходився в приміщенні магазина "Продукти" с. Песочин і бачив в магазині ОСОБА_5, який після того, як всі дорослі покупці залишили магазин, з ножем пішов за продавцем ОСОБА_9 в підсобне приміщення, щось вимагаючи віддати йому, а потім звідти вибіг ОСОБА_10, а за ним - ОСОБА_5 з ножем, й вони вдвох билися, переміщаючись по магазину та збиваючи з прилавка на підлогу речі, після чого один із чоловіків, розбивши скло вікна, намагався через нього вилізти на вулицю, а він – ОСОБА_13, злякавшись, вибіг з магазину через запасні двері, при цьому бачив продавця ОСОБА_9, яка лежала в підсобному приміщенні.

Показанням зазначеного свідка, з урахуванням його малолітнього віку і особливостей сприйняття подій, суд дав у вироку належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх достовірними по основних обставинах викладених ним подій і їх учасників. Окремі суперечності в показаннях свідка ОСОБА_13 не стосувалися суттєвих обставин справи й були усунуті під час досудового і судового слідства. У той же час наявність цих суперечностей спростовує твердження ОСОБА_5 про те, що цей свідок був підставною особою і давав показання з підказки слідчого.

По справі не встановлено підстав у свідка ОСОБА_13 обмовляти ОСОБА_5

Окрім того, показання свідка ОСОБА_13, якого біля магазину перед виявленням в ньому трупу ОСОБА_9 бачила й свідок ОСОБА_24, підтверджені й іншими доказами, зокрема, даними огляду місця події щодо порушеної обстановки в магазині, показаннями свідка ОСОБА_25

Так, свідок ОСОБА_25 підтвердив, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події та на очній ставці з ОСОБА_5, що 10.01.2008 року вдень разом з братом ОСОБА_10 привіз продукти до магазину с. Песочин і, перебуваючи в салоні автомобіля "Газель", бачив, як брат, розбивши скло вікна, намагався через решітку вибратись з магазину. Направившись до магазину, він побачив чоловіка, щодо якого брат попередив про наявність у нього ножа. У подальшому цей чоловік – ОСОБА_5, якого він упізнав при пред’явленні йому фотографій на впізнання, намагався з ножем у руках вслід за ним залізти до салону автомобіля, але він його відштовхнув, від чого той впав, а він, скориставшись цим, підібрав брата, який мав ножові поранення, та на автомобілі поїхав з місця події в лікарню, але брат від отриманих поранень помер.

Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_17 –мешканець с.Песочин, підтвердив у судовому засіданні, що до нього 10.01.2008 року приїжджав ОСОБА_5, який після вживання спиртних напоїв кудись пішов, а коли повернувся, то повідомляв, що брав участь у бійці в магазині, при цьому його руки та кинджал були в крові, яка капала на стіл та підлогу, в подальшому він також приходив, але його вже не пускали.

З місця проживання ОСОБА_17 було вилучено змиви, в тому числі з підлоги.

З даних протоколів огляду місць події, відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_12, вилучення речових доказів та їх експертних досліджень убачається, що обстановка в магазині 10.01.2008 року після події злочину відповідала показанням свідків; на вилучених в магазині порожній пляшці з-під пива виявлено слину, яка могла походити від ОСОБА_5, на змивах з підлоги, скла вікна, шпалерах магазину виявлено кров, яка могла походити від ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а на уламкам скла вікна – кров ОСОБА_10; на змиві з підлоги будинку свідка ОСОБА_17 виявлено кров, яка могла походити від ОСОБА_9; на светрі ОСОБА_5 виявлено змішані сліди крові, походження яких від ОСОБА_10 і ОСОБА_9 не виключалося; на вилученому з участю ОСОБА_12 ножі по типу кинджалу виявлено сліди крові людини, яка могла походити від ОСОБА_10; виявлені на одязі й тілі загиблих пошкодження були спричинені одним й тим же знаряддям злочину колюче-ріжучої дії.

Згідно з висновками призначених судом комісійних судово-медичних експертиз, якими досліджувались матеріали справи та всі проведені по справі судово-медичні експертизи по факту смерті ОСОБА_10 і ОСОБА_9, та висновком медико-криміналістичної експертизи встановлено, що всі колото-різані тілесні ушкодження були заподіяні загиблим вилученим по справі ножем з обоюдогострим клинком кинджального типу; при цьому експертами дано роз’яснення висновкам попередньої експертизи, в якій висловлювалось припущення про можливе заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень знаряддям з одностороннім клинком з П-подібним обушком. Таким чином, по справі було усунуто суперечності у висновках експертиз і визначено, що до ОСОБА_10 було застосовано те ж саме знаряддя, що й до ОСОБА_9, і це повністю відповідає дослідженим по справі іншим доказам.

Підстав вважати висновки зазначених комісійних судово-медичних і медико-криміналістичної експертиз недостовірними немає.

За наявними у справі документами, ОСОБА_5 раніше вчиняв умисне вбивство й був засудженим за це, характеризувався як особа, схильна до агресивної поведінки.

Зазначеним доказам у сукупності, в тому числі щодо знаряддя злочину, характеру, мотивів, послідовності дій засудженого, обстановки в момент події злочину, характеру і локалізації виявлених у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поранень, суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії ОСОБА_5, який був особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, були спрямовані на умисне вбивство спочатку ОСОБА_9 із користі під час розбійного нападу на неї, а потім – на умисне вбивство ОСОБА_10 з виниклої неприязні до нього за втручання та завдання ОСОБА_5 удару в голову.

За цих кваліфікуючих ознак дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані судом за ч. 4 ст. 187, ч. 2 п.п. 6, 13 ст. 115 КК України, і касаційних приводів для іншої кваліфікації його дій немає.

Не встановлено й підстав для перекваліфікації дій засудженого на ст. 119, ч.2 ст. 121 КК України, як про це порушено питання в касаційній скарзі ОСОБА_5 Аналогічні доводи ОСОБА_5 ретельно перевірялися судом і обґрунтовано визнані такими, що спростовуються матеріалами справи і спрямовані на намагання ухилитися від відповідальності за фактично скоєне.

Те, що ОСОБА_5 нічого не взяв у магазині, в тому числі і грошей у продавця, було пов’язано з обставинами, які склалися внаслідок знаходження в магазині ОСОБА_10 і його втручання в події, що перешкодило ОСОБА_5 заволодіти чужим майном, однак це не свідчило про відсутність у засудженого корисливого мотиву, підтвердженого його власними показаннями на досудовому слідстві і показаннями свідка ОСОБА_13, і не свідчило про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

По справі не встановлено підстав вважати, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи та допустив неповноту їх дослідження.

Не може вважатися неповнотою дослідження обставин справи те, що по справі не було проведено повторної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 щодо встановлених у нього за висновком судово-медичної експертизи легких тілесних ушкоджень, в тому числі на голові, які, за його показаннями, він отримав від удару ОСОБА_10, оскільки ця обставина не заперечувалась по справі та була встановлена судом. Підстав вважати виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження більш тяжкими, ніж визначено експертизою, не було, та ці обставини не впливали на правильність встановлення судом фактичних обставин справи.

Та обставина, що на досудовому слідстві між свідком ОСОБА_17 і ОСОБА_5 не було проведено очної ставки, а в судовому засіданні суд тільки оголосив показання ОСОБА_17, а не допитував його безпосередньо, не може вважатись неповнотою дослідження обставин справи, оскільки, як видно з її матеріалів, показання ОСОБА_17 не суперечили показанням ОСОБА_5 на початку досудового слідства, і ОСОБА_5 ніяких заперечень щодо показань цього свідка при ознайомленні з матеріалами справи в порядку ст. 218 КПК України не висловлював; у подальшому, з огляду на заяву ОСОБА_17 про неможливість явки до суду за станом здоров’я та повідомлення лікаря ОСОБА_26 від 06.06.2009 року про перенесення ОСОБА_17 двічі ішемічного інсульту та ампутації ноги та перебування його в тяжкому стані, що виключав можливість його участі в судовому засіданні та його опитування, суд на законних підставах оголосив показання цього свідка, проти чого не заперечував і ОСОБА_5 Окрім того, ОСОБА_5 у судовому засіданні висловлював незгоду з показаннями свідка тільки в тій частині, яка не мала істотного значення по справі (зокрема, в частині характеристики, яку йому давав ОСОБА_17, кількості, часу й обставин відвідин свідка після вчиненого в магазині злочину).

На законних підставах судом було оголошено і досліджено показання свідка ОСОБА_16, щодо якого існували дані про неможливість його явки в судове засідання. Окрім того, з протоколу судового засідання і протоколу розгляду зауважень на протокол видно, що ОСОБА_5 проти оголошення показань цього свідка не заперечував, після їх оголошення повністю погодився з цими показаннями, визнаючи, що в телефонній розмові в ніч на 17.01.2008 року на запитання свідка, чи не вбив він когось, відповідав "начебто так" і повідомляв, що їде здаватись. Будь-яких клопотань про повторний виклик свідка ОСОБА_5 суду не заявляв.

Усі клопотання, заявлені ОСОБА_5 та його захисником в судовому засіданні, вирішувались судом у встановленому законом порядку, в тому числі на законних підставах було відмовлено в виклику й допиті свідка – сусідки ОСОБА_5 (ОСОБА_19І.) для підтвердження наявності у останнього тілесних ушкоджень на голові після 10.01.2008 року, оскільки ці обставини були встановлені іншими доказами по справі, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_25, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5, і додаткових доказів не потребували.

Що стосується виклику і допиту свідків ОСОБА_18, ОСОБА_15 та витребування роздруківок розмов ОСОБА_5 по мобільному телефону 16-17.01.2008 року для характеристики його особи і підтвердження, що в розмовах з родичами він висловлював намір здатися працівникам міліції, але зробити це до свого затримання не встиг, то від цих клопотань ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовився, що підтверджено протоколом судового засідання, на який зауважень в цій частині засудженим принесено не було.

Також при перевірці справи не виявлено будь-яких істотних порушень кримінально-процесуального закону, що давали б підстави для скасування чи зміни вироку суду.

Відповідно до вимог ст. 87 КПК України в протоколі судового засідання викладається послідовність та короткий зміст судових дебатів, а також короткий зміст останнього слова підсудного, а тому твердження ОСОБА_5 про те, що в протоколі неповно викладено його виступи в дебатах та з останнім словом, не є порушенням кримінально-процесуального закону.

Даних, які б свідчили про обмеження судом виступу ОСОБА_5 в останньому слові, по справі немає.

Зауваження ОСОБА_5 на протокол судового засідання вирішені судом у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону з відтворенням в присутності ОСОБА_5 аудіо-запису судового процесу в тій частині, в якій була оскаржена підсудним правильність протоколу.

Та обставина, що ОСОБА_5 не було надано на ознайомлення аудіо-запису судового процесу, не може визнаватись порушенням його права на захист, оскільки згідно зі ст. 88-2 КПК України відтворення запису здійснюється тільки в судовому засіданні, а видача технічного запису поза межами судового засідання є правом, а не обов’язком головуючого по справі.

Покарання ОСОБА_5 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкції статей кримінального закону, за якими його засуджено, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, а також обтяжуючих його покарання обставин – рецидиву злочинів та вчинення злочинів 10.01.2008 року у стані алкогольного сп’яніння.

Пом’якшуючих покарання ОСОБА_5 обставин судом установлено не було.

Посилання ОСОБА_5 в касаційній скарзі на те, що він щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочинів, що повинно, на його думку, бути враховано як пом’якшуючі його покарання обставини, є безпідставними, оскільки це не підтверджено матеріалами справи.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 за кожний із вчинених ним злочинів і за їх сукупності на підставі ст. 70 КК України призначено справедливе покарання, необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_5 покарання по справі не встановлено.

Цивільні позови по справі вирішено відповідно до вимог цивільного і кримінально-процесуального законодавства.

Також згідно з вимогами закону вирішена і доля речових доказів у справі.

Таким чином, по справі не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.