Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом по першій інстанції, на постанову судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2010 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Цією постановою зі стадії попереднього розгляду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 123, п. "е" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 194, ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. "а", "і" ст. 93, п.п. "а", "е", "з", "і" ст. 93, ч. 2 ст. 123 КК України 1960 року, ст. 255, ст. 257 КК України;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. "а", "е" ст. 93, п.п. "а", "г", "е" ст. 93, п.п. "в", "з" ст. 93 КК України 1960 року, ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 123, п. "е" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 194, ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. "ж", "і" ст. 93, п.п. "г", "ж", "і" ст. 93 КК України 1960 року, ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. "а", "і" ст. 93 КК України 1960 року, ст. 255, ст. 257 КК України;

ОСОБА_12,

ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. "а", "і" ст. 93 КК України 1960 року, ст. 255, ст. 257 КК України;

повернуто прокурору Автономної Республіки Крим на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 обвинувачувалися у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів в складі злочинної організації – банди в період з 1993 року по 1999 рік в містах Сімферополі, Алушті, Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим – незаконному позбавленні волі, замахах на умисне вбивство, умисних убивствах, умисному знищенні майна, незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами.

У касаційному поданні прокурор зазначає про безпідставність повернення судом справи на додаткове розслідування, оскільки, на його думку, під час досудового слідства не було допущено таких порушень вимог КПК України (1001-05) , без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

У поданні міститься прохання про скасування постанови судді апеляційного суду щодо всіх обвинувачених та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; міркування прокурора на підтримку касаційного подання; пояснення захисника, яка вважала ухвалене суддею апеляційного суду рішення законним і обґрунтованим та просила залишити його без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 246 КПК України суддя з власної ініціативи повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Своє рішення про повернення справи на додаткове розслідування суддя мотивувала тим, що орган досудового слідства пред’явивши обвинувачення за ст. 255 КК України, яка складається з двох частин, не зазначив, за якою з них притягуються до відповідальності обвинувачені.

Крім того, на думку судді, орган досудового слідства недостатньо з’ясував дані про особу обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Також у постанові судді йдеться про те, що орган досудового слідства в постановах про притягнення як обвинувачених та обвинувальному висновку допустив формулювання, що свідчать про винуватість інших осіб, у той час, коли ці особи не є обвинуваченими в справі.

Як видно з матеріалів справи, у постановах про притягнення як обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відповідно до вимог ст. 132 КПК України, зазначено час, місце та інші обставини вчинення злочинів, що їм інкримінуються, наскільки вони відомі слідчому, статті кримінального закону, якими передбачені ці злочини.

Та обставина, що орган досудового слідства при пред’явленні обвинувачення зазначеним особам не вказав за якою саме частиною статті 255 КК України воно пред’являється не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування при попередньому розгляді справи, оскільки кримінальна відповідальність за створення злочинної організації, керівництво нею, участь у ній та вчинюваних нею злочинах передбачена лише частиною першою зазначеної статті, а частина друга регламентує підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ці злочини. До того ж, відповідно до вимог ст. 277 КПК України під час судового розгляду прокурор вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення.

Не є обґрунтованим і висновок судді щодо недостатнього, на його думку, з’ясування органом досудового слідства даних про особу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як підстави для повернення справи на додаткове розслідування. Матеріали справи містять дані про особу цих обвинувачених, а в разі необхідності з’ясування додаткових даних суд не позбавлений можливості зробити це під час судового розгляду.

Зазначення в обвинувальному висновку формулювань, що свідчать, на думку судді, про винуватість інших осіб, у той час коли ці особи не є обвинуваченими в справі, також не може бути відповідно до вимог ч.1 ст. 246 КПК України підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначені у постанові про повернення справи на додаткове розслідування підстави не свідчать про допущення органом досудового слідства таких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, у зв’язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий попередній розгляд, під час якого необхідно прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2010 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 скасувати, а справу направити на новий попередній розгляд.