Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня 2009 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого різноробочим на паливному складі ВАТ "Житомироблпаливо", судимості не має,

за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі, ч. 1 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено п’ятнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 56781 грн. 54 коп. та 200000 грн. моральної шкоди та на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1614 грн. 72 коп., 563 грн. 04 коп., 300 грн. 48 коп., 300 грн. 48 коп.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні 5 січня 2009 року приблизно о 23 годині у будинку АДРЕСА_1 з особистих неприязних стосунків умисного вбивства з особливою жорстокістю колишньої дружини ОСОБА_10 за наступних обставин.

5 січня 2009 року ОСОБА_5, знаходячись у нетверезому стані на добовому чергуванні кочегаром котлів паливного складу ВАТ "Житомироблпаливо", розташованого в смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, приблизно о 22 годині 30 хвилин пішов із робочого місця до будинку АДРЕСА_1, в якому після розірвання шлюбу залишилась проживати його колишня дружина – ОСОБА_10.

На прохання засудженого ОСОБА_10 відчинила вхідні двері і впустила ОСОБА_5 в сумісно належний їм будинок.

Під час з'ясування відносин між ними виникла сварка, внаслідок якої близько 23 години ОСОБА_5 взяв зі столу кімнати ножа і з особистих неприязних стосунків, бажаючи вбити колишню дружину особливо болісним способом, із великою силою завдав їй численні удари лезом цього ножа в область грудної клітки, тулуба та верхніх кінцівок, спричинивши 41 колото-різані та різані рани грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів, серця, легень, внаслідок чого вона померла.

Після вчинення вбивства у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадання чужого майна, реалізуючи який, він приблизно о 23 годині 10 хвилин таємно зняв із тіла померлої ювелірні вироби із золота загальною вартістю 12820 грн.

Далі ОСОБА_5 вжив заходів для знищення речових доказів та слідів злочину шляхом підпалу газети, поміщеної під крісло м'якого куточка в будинку з трупом ОСОБА_10, спалення в котлі на роботі свого одягу зі слідами крові, викидання знаряддя злочину – ножа та речових доказів – ключів від будинку, змивання плям крові з черевиків та ретельно помився на квартирі своєї співмешканки ОСОБА_11

За змістом касаційних скарг та доповнень:

захисник засудженого адвокат ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку та закриття справи щодо ОСОБА_5 через відсутність у його діях складу інкримінованих злочинів з огляду на те, що висновки суду про винуватість останнього ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, первісних показаннях ОСОБА_5, в яких він унаслідок застосування незаконних методів змушений був обмовити себе, і які в подальшому об’єктивними доказами не підтвердились;

захисник ОСОБА_7, вказуючи про неповноту та необ’єктивність судового слідства, під час якого належно не перевірені та не оцінені дані про застосування до ОСОБА_5 незаконних методів, у зв’язку з чим він на досудовому слідства змушений був визнати винуватість, про відсутність інших доказів причетності брата до злочинів відносно ОСОБА_10, просить вирок скасувати, а справу щодо ОСОБА_5 закрити;

засуджений ОСОБА_5, стверджуючи про незаконність вироку, звертається з аналогічним проханням. При цьому посилається на відсутність доказів його винуватості, отримання досудовим слідством його зізнавальних показань незаконними методами та неналежну перевірку даних щодо причетності до вбивства ОСОБА_10 інших осіб.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисників і засудженого, які підтримали скарги, потерпілих та прокурора, які заперечували проти задоволення скарг та вважали вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, заперечення на них прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх та дати оцінку кожному доказу з точки зору його належності, допустимості, достовірності й достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.

Указані вимоги закону при розгляді даної кримінальної справи судом не дотримані.

Так, органи досудового слідства обвинувачували, а суд визнав, що ОСОБА_5 вчинив убивство ОСОБА_10 5 січня 2009 року близько 23 годині, а близько 23 годині 10 хвилин – таємне викрадення її майна.

Засуджений, заперечуючи винуватість, вказував у судовому засіданні, що цього дня у визначений досудовим слідством час учинення злочинів знаходився на робочому місці на паливному складі ВАТ "Житомироблпаливо" в смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області по вул. Калініна, 23 і розмовляв по мобільному телефону зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 На підтвердження цього захист посилався на наявну в матеріалах справи роздруківку вхідних і вихідних дзвінків номера належного йому мобільного телефона, в якій зафіксовані телефонні розмови 5 січня 2009 року о 23 годині та о 23 годині 47 хвилин абонентського номера, який належав ОСОБА_5, з абонентським номером, який належав ОСОБА_11 (т.2, а.с. 200)

Однак судом не перевірені й не оцінені наведені в даному документі дані щодо часу телефонних розмов між указаними абонентами, не з’ясована їх тривалість та реальна можливість вчинення ОСОБА_5 близько 23 години та 23 години 10 хвилин убивства ОСОБА_10 та крадіжки її майна.

Окрім того, визнавши, що близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_5 пішов зі складу, розташованого по вул. Калініна, 23, до АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_10, суд не перевірив та не встановив відстань між цими адресами та час, за який пішки її можна подолати, і як ці дані узгоджуються з часом учинення злочинів.

Разом із тим, дані обставини мають суттєве значення для спростування чи підтвердження доводів засудженого щодо непричетності до вчинення інкримінованих йому злочинів і без їх з’ясування касаційна інстанція позбавлена можливості оцінити аналогічні доводи касаційних скарг та висновки суду першої інстанції про те, що злочини щодо ОСОБА_10 вчинені ОСОБА_5 в указаний у вироку період часу.

Отже, не дослідивши зазначені обставини, суд при розгляді справи допустив однобічність і неповноту судового слідства, у зв’язку з чим вирок відповідно до вимог ст. 368 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, при якому слід ужити всіх передбачених законом заходів для належного дослідження доказів по справі та доводів засудженого на свій захист.

З огляду на викладене, на даній стадії відсутні підстави для закриття справи щодо ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину, як про це ставиться питання в касаційних скаргах. Викладені в них доводи щодо невинуватості ОСОБА_5, недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів підлягають перевірці та оцінці при новому розгляді справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без зміни – взяття під варту.