Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у місті Києві 26 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Волинської області на судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Локачинського районного суду Волинської області від 9 вересня 2009 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

за ч. 1 ст. 125 КК України на сто годин громадських робіт, ч. 1 ст. 121 КК України на шість років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно призначено шість років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2009 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп’яніння 23 серпня 2008 року приблизно о 16 год. у с. Привітне Локачинського району Волинської області на ґрунті особистих неприязних стосунків завдав ОСОБА_6 один удар кулаком у ділянку лоба та перенісся, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя.

Після вказаних подій ОСОБА_5 переніс ОСОБА_6 у будинок, де почав їй погрожувати вбивством та завданням тілесних ушкоджень, які потерпіла сприймала реально. Для того щоб покликати на допомогу, ОСОБА_6 піднялася на другий поверх будинку та вийшла на балкон. ОСОБА_5 з метою спричинення потерпілій тілесних ушкоджень побіг за нею і завдав їй один удар по лівому плечу, від якого ОСОБА_6 перекинулася через металеву огорожу балкона, проте схопилася руками за неї. ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний намір, завдав удари по руках потерпілої, внаслідок чого остання не втрималася та впала з висоти двох метрів на цементну площадку, отримавши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіл 11-12 грудних хребців із пошкодженням спинного мозку, ускладненого спінальним шоком.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням вимог ст. 334 КПК України, зокрема, стверджує, що суд у вироку не зазначив час заподіяння потерпілій легких та тяжких тілесних ушкоджень, не вказав про наявність у ОСОБА_5 умислу саме на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Окрім того, посилається на те, що у мотивувальній частині вироку суд виклав об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, встановивши, що ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_6 убивством й остання сприймала ці погрози реально, проте не дав юридичної оцінки його діям. Вважає, що кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України є зайвою, так як тілесні ушкодження різної ступені тяжкості спричинені ним протягом невеликого проміжку часу й об’єднані єдиним умислом.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційне подання, не погоджуючись із доводами про зайву кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, вважаючи судові рішення незаконними й такими, що підлягають скасуванню у зв’язку з порушенням вимог ст. 334 КПК України, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора у касаційному поданні про те, що суд, встановивши у мотивувальній частині вироку вчинення ОСОБА_5 дій, пов’язаних із погрозою ОСОБА_6 вбивством та реальність їх сприйняття потерпілою, не дав їм юридичної оцінки, є обґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_5, зокрема, у тому, що він 23 серпня 2008 року приблизно о 16 год. 10 хв. після спричинення ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, переніс її в коридор житлового будинку, посадив на сходи й, коли вона отямилася, почав їй погрожувати вбивством та нанесенням тілесних ушкоджень. Такі погрози ОСОБА_6 сприйняла реально, піднялася на другий поверх будинку, щоб покликати на допомогу. З метою умисного убивства ОСОБА_6 ОСОБА_5 вибіг за потерпілою на балкон, де вона стояла до нього обличчям, та кулаком руки завдав удар по лівому плечу, від якого ОСОБА_6 перекинулася через металеву огорожу балкона, однак утрималася руками за перила. Продовжуючи свій умисел на убивство, ОСОБА_5 завдав удари по руках ОСОБА_6, від чого вона впала з висоти двох метрів на цементну площадку, отримавши тяжкі тілесні ушкодження. Такі дії ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Установивши такі ж фактичні обставини подій, суд дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_5 не за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а за ч. 1 ст. 121 КК України з огляду на те, що засуджений мав невизначений умисел щодо наслідків свого діяння, а тому повинен нести відповідальність за фактично спричинені тілесні ушкодження.

Разом із тим, одночасно визнавши, що ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_6 вбивством, яка сприймала ці погрози реально, суд не дав юридичної оцінки цим діям, тоді як вони підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 129 КК України, і потребують самостійної кваліфікації.

За таких обставин мотивувальна та резолютивна частини вироку є суперечливими, у зв’язку з чим судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, з огляду, на що їх слід скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, під час якого суд повинен врахувати наведене, а також доводи касаційного подання про дотримання інших вимог ст. 334 КПК України, перевірити необхідність кваліфікації дій ОСОБА_5, крім ч. 1 ст. 121 КК України, ще й за ч. 1 ст. 125 КК України й прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

При цьому колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що у касаційному поданні не ставиться питання про необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин, у зв’язку з чим судові рішення з цих підстав не скасовуються.

Враховуючи викладене та, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Вирок Локачинського районного суду Волинської області від 9 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без зміни – взяття під варту.