Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 серпня 2010 року справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2010 року,

якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що судимості не має;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що судимості не має;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, повернуто прокурору Донецької області для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пред’явлено обвинувачення в тому, що вони 1 вересня 2006 року приблизно о 21 годині спільно з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, на території парку культури та відпочинку ім. Горького по вул. Будьоновських партизан в м. Донецьку за попередньою змовою групою осіб з хуліганських мотивів вчинили умисне вбивство ОСОБА_9

Повертаючи кримінальну справу прокурору, суд зазначив, що у даній кримінальній справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, порушено право на захист засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 при виконанні вимог ст. 218 КПК України, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови про направлення справи на додаткове розслідування, ставить питання про її скасування та направлення справи на новий попередній розгляд. Зазначає, що висновки про неналежне повідомлення захисників обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про закінчення досудового слідства та необхідність виконання вимог ст. 218 КПК України не ґрунтуються на матеріалах справи. На його думку у разі необхідності, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх захисники можуть ознайомитися з матеріалами кримінальної справи після призначення справи до судового розгляду.

У запереченнях на касаційне подання прокурора засуджений ОСОБА_6, захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_12, посилаючись на необґрунтованість доводів прокурора, просять у задоволенні касаційного подання відмовити, а постанову суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка не підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про те, що органом досудового слідства не допущено такі порушення норм кримінально-процесуального закону, без усунення яких кримінальна справа щодо ОСОБА_5 та інших не може бути призначена до судового розгляду, не відповідають матеріалам справи та не ґрунтуються на вимогам закону.

У матеріалах справи містяться рапорти слідчого на ім’я заступника начальника СУ ГУМВС України в Донецькій області від 12, 13 та 14 квітня 2010 року про те, що захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_10, були повідомлені про проведення 15 квітня 2010 року слідчої дії, передбаченої ст. 218 КПК України, але останні відмовились з’явитися для ознайомлення з матеріалами справи до розгляду їх скарг на постанову про порушення кримінальної справи.

Однак, згідно з матеріалами справи обвинуваченим ОСОБА_6 й ОСОБА_8 було оголошено про закінчення досудового слідства лише 15 квітня 2010 року, у цей же день їм та їх захисникам, відповідно, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було пред’явлено матеріали справи для ознайомлення.

За змістом наведених відповідних протоколів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 висловили бажання ознайомитися з матеріалами справи за допомогою захисників, відповідно, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та відмовились виконувати ці дії з захисниками, що були призначені їм слідчим.

Зазначені захисники були призначені постановами слідчого від 15 квітня 2010 року. Прийняте рішення слідчий мотивував тим, що обрані обвинуваченими захисники не з’являються для проведення слідчих дій, а участь захисника за даною справою є обов’язковою. Посилаючись на ст. 47 КПК України, слідчий зазначив, що має право призначити захисника, якщо обраний обвинуваченим захисник не з’являється.

Однак, згідно із ч. 6 ст. 47 КПК України, коли неможлива явка захисника, обраного обвинуваченим, слідчий має право запропонувати обвинуваченому запросити іншого захисника, якщо і цей захисник не зможе з’явитися для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли обвинувачений протягом того ж строку не запросить іншого захисника, слідчий сам призначає захисника.

Наведені обставини свідчать про те, що слідчим не дотримано вимог кримінально-процесуального закону.

За таких обставин суд дійшов до правильного висновку, що органом досудового слідства порушено право на захист обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 при виконанні вимог ст. 218 КПК України, та прийняв законне й обґрунтоване рішення про повернення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Керуючись статтями 395 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 – без зміни.