Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 19 серпня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постановлені щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 судові рішення.

Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 4 липня 2008 року засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця Грузії, не судимого,

за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 рік, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Цукуріно

Селидівського району Донецької області, не судимого,

за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 рік, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця

м. Селидове Донецької області, не судимого,

за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця

м. Селидове Донецької області, не судимого,

за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України;

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця

м. Маріуполя Донецької області, не судимого,

за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 рік, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов’язків, передбачених п.п.2, 3 ст. 76 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнано винними у тому, що вони, працюючи в ОП "шахта ім. Д.С. Коротченка" ДП "Селидіввугілля": ОСОБА_5 – головним механіком, ОСОБА_6 – головним енергетиком, ОСОБА_7 – черговим пульта керування ОП "Охорона", ОСОБА_8 і ОСОБА_9 – електрослюсарями, у період з лютого по квітень 2007 року за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи службовим становищем, шляхом службової підробки заволоділи гірничошахтним обладнанням на загальну суму 302 838,4 грн. та намагались заволоділи таким обладнанням на загальну суму 22 584,38 грн.

У касаційному поданні прокурор посилається на необґрунтоване виключення з обвинувачення засуджених кваліфікуючої ознаки – вчинення злочину у складі організованої групи. Зазначає, що суд не в повній мірі врахував особу винних, тяжкість вчинених злочинів й безпідставно застосував ст. 69 КК України та звільнив їх на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням. Просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Аналіз постановлених у справі судових рішень дає підстави вважати, що судами не вжито всіх заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.

Органами досудового слідства було встановлено, що посадові особи і працівники ОП "шахта ім. Д.С. Коротченка" ДП "Селидіввугілля": головний механік ОСОБА_5, головним енергетик ОСОБА_6, черговий пульта керування ОП "Охорона" ОСОБА_7, електрослюсарі ОСОБА_8 і ОСОБА_9, у період з лютого по квітень 2007 року вчинили зазначені у вироку злочини у складі створеної ОСОБА_5 організованої групи.

Судом наявність цієї організованої групи спростовано, однак доводи на обґрунтування прийнятого рішення викладені у вироку не чітко й не повно.

Згідно ч. 3 ст. 28 КК України, під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Разом із тим, суд у вироку зазначив, що під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання п’яти і більше осіб.

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями" (v0013700-05) , суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою, — щодо виду об’єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу та інше. Суди мають ретельно з’ясовувати характер дій тих осіб, котрих органи досудового слідства визнали організаторами злочинної діяльності стійких об’єднань чи вчинення конкретних злочинів у простих формах співучасті.

Наведені обставини судом належним чином не проаналізовано, тому висновок суду про відсутність ознак організованої групи є недостатньо мотивованим і передчасним .

Крім того, колегія суддів вважає, що перелічені судом пом'якшуючи обставини справи істотно не знижають ступень тяжкості вчиненого злочину, а призначене засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України й подальшим звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не відповідає тяжкості вчинених злочинів і є занадто м’якім.

Апеляційний суд помилки суду першої інстанції не виправив. Із змісту ухвали вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки не містить повних мотивованих відповідей на зазначені в апеляції прокурора доводи.

З огляду на викладене судові рішення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, й прийняти рішення, яке б відповідало вимогам кримінального закону .

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 4 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.