Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 серпня 2010 року матеріали справи за касаційною скаргою представника ВАТ "ВТБ Банк" Карпінського С.В. на постанову Печерського районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_7 і скасовано постанову першого заступника прокурора м. Києва від 25 березня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк" за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2010 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інтер-Авто" в особі ОСОБА_7, було укладено договори про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії.

За умовами договору кредиту ВАТ "ВТБ Банк" надав ТОВ "Інтер-Авто" грошові кошти в сумі 40 000 000 доларів США у період з 10 червня 2008 року по 3 січня 2009 року та 39 900 000 доларів США з 4 січня 2009 року з кінцевим терміном повернення до 9 червня 2009 року та зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Інтер-Авто" за договором кредиту було укладено договори поруки з ПП "Авто-Альянс" та корпорацією "АІС", які поручилися перед банком за виконання зобов’язань ТОВ "Інтер-Авто". Також було укладено договори застави майнових прав та договори застави товарів в обороті.

Однак, всупереч умовам договору кредиту ТОВ "Інтер-Авто" не виконав свої зобов’язання з погашення кредиту, сплати відсотків, а також надання інформації про свій фінансовий стан за 2008 рік.

Крім того, позичальник не надавав банку документів, що підтверджують чинність майнових прав, корпорація "АІС" змінила свою назву і реквізити, чим порушила свої зобов’язання за договорами, проведеною банком перевіркою також не було виявлено предметів застави.

У зв’язку з викладеним ВАТ "ВТБ Банк", в особі начальника юридичного управління банку ОСОБА_8, звернувся до прокуратури м. Києва з проханням проведення перевірки зазначених фактів на предмет наявності в діях посадових осіб ТОВ "Інтер-Авто" ознак вчинення злочину.

Органом дізнання Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві за заявою ОСОБА_8 було проведено дослідчу перевірку за результатами якої слідчим 24 березня 2009 року прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

Із постанови першого заступника прокурора м. Києва від 25 березня 2009 року вбачається, що вивчивши матеріали справи прокурором було встановлено, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийнято передчасно, а тому ним було скасовано постанову слідчого від 24 березня 2009 року і одночасно порушено кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк" за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

У касаційній скарзі представник ВАТ "ВТБ Банк" Карпінський С.В. стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. У зв’язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, представника ВАТ "ВТБ Банк" Карпінського С.В., який підтримав касаційну скаргу, представника особи, що оскаржила постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_6, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, прокурора, який вважав, що касаційну скаргу слід задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

Твердження представника ВАТ "ВТБ Банк" Карпінського С.В. у касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції та апеляційний суд зробили передчасні висновки про відсутність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, грунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України при розгляді на досудових стадіях процесу скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду України від 14 січня 2010 року було скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2009 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_7, та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2009 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни, оскільки місцевий суд зробив висновок, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_7 на постанову про порушення кримінальної справи допустився аналогічних порушень закону і замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив і розглянув ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Викладене підтверджується тим, що скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові розписав об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та знову дійшов висновку про відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність ознак вчинення вказаного злочину.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції поспішним, оскільки зазначена обставина може бути з’ясована шляхом проведення відповідних слідчих дій після порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд розглядаючи апеляцію прокурора та представника ВАТ "ВТБ Банк" Карпінського С.В., в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, зазначив, що в діях посадових осіб ТОВ "Інтер-Авто" відсутній склад злочину, оскільки між ВАТ "ВТБ Банк" та вказаним товариством мають місце договірні відносини з приводу надання та оплати кредиту, що належить до сфери господарсько-правового регулювання і захист порушених прав та законних інтересів ВАТ "ВТБ Банк" здійснено в порядку господарського судочинства.

Однак, Верховний Суд України в своїй ухвалі від 14 січня 2010 року звертав увагу суду першої та апеляційної інстанції, що на даній стадії процесу при визначеності законності та обгрунтованості порушення кримінальної справи необхідно враховувати, що ніякі дані, які містяться в матеріалах справи, для суду не мають наперед встановленої сили. Зокрема, не є перешкодою для цього наявність судових спорів під час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Незважаючи на дані висновки Верховного Суду України, апеляційний суд при повторному розгляді апеляцій їх не врахував.

Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу представника ВАТ "ВТБ Банк" Карпінського С.В. задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_7 і скасовано постанову першого заступника прокурора м. Києва від 25 березня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк" за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та ухвалу апеляційного суду м. Києва (rs8036158) від 24 березня 2010 року – скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.