Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Мороз Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року

у справі № 813/5169/15

за позовом Державної служби геології та надр України

до спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-Компанія"

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами

У серпні 2015 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадр) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-Компанія" (далі - СУАП ТОВ "Кисень-Компанія") про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2008 № 4737 відповідача з метою видобування пісків в якості сировини для виробництва ніздрюватих бетонів, гідротехнічних споруд підводної та внутрішньої зон, компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів, дорожнього будівництва.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Держгеонадр оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу СУАП ТОВ "Кисень-Компанія" просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - відхилити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, на запит Держгеонадр Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України" 20.06.2014 вх. № 03/303-2149 надано перелік суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які з 2011 року не видобувають корисні копалини, зокрема, перелік родовищ з спеціальними дозволами на видобування, на яких з 2011 року по 2013 рік не було видобутку. У цьому переліку зазначено СУАП ТОВ "Кисень-Компанія".

10.07.2014 контролюючим органом видано наказ № 221 "Про встановлення термінів для усунення порушень", відповідно до якого встановлено терміни для усунення порушення законодавства про надра, згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу.

Таким чином, відповідачу було надано строк (10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення) для усунення порушень статті 24 Кодексу України про надра, зафіксованого протоколом № 9-14 від 08.07.2014 року.

Листом від 24.07.2014 № 10590/02/14-14 відповідача повідомлено про необхідність надання інформації, пояснень щодо причин припинення робіт, передбачених дозволом більш як на два роки. Повідомлено, що у разі ненадання інформації у вказаний строк Держгеонадрами України буде ініційовано припинення права користування надрами у судовому порядку.

Контролюючий орган наказом від 09.09.2014 № 288 "Про анулювання, зупинення та оновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" встановив, а саме: зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, зокрема, і дії спецдозволу відповідача та надав надрокористувачу 30 календарних днів для усунення відповідних порушень статті 24 Кодексу України про надра.

Крім того, листом від 18.09.2014 № 13018/02/4-14 повідомлено відповідача про вказаний наказ та необхідність усунути порушення впродовж 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення та надати відповідну інформацію Західному міжрегіональному територіальному відділу Державної служби геології та надр України.

Відповідно до службової записки від 20.03.2015 № 25-14/02 Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю зафіксовано, що за період з 09.09.2014 по 20.03.2015 від відповідача не надходило жодних листів. А інформація щодо усунення порушень вимог законодавства, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу - відсутня.

Відповідно до службової записки головного спеціаліста відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр департаменту державного геологічного контролю Директору Департаменту державного геологічного контролю запропоновано на підставі підпункту 9 статті 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (615-2011-п) , у зв'язку із невжиттям заходів для усунення причин, зупинення дії дозволу в установлений строк та винести питання щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2008 № 4737 на розгляд Робочої групи Держгеонадр України.

Державною службою геології та надр України на адресу відповідача скеровано лист від 17.04.215 № 407/13/14-15 про те, що відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган зобов'язав відповідача надати у 15- денний строк з моменту відправлення цього листа власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами Кобилецького родовища відповідно до спеціального дозволу від 22.10.2008 № 4737.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що Держгеонадр звернулась до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2008 № 4737 СУАП ТОВ "Кисень-Компанія" з метою видобування пісків в якості сировини для виробництва ніздрюватих бетонів, гідротехнічних споруд підводної та внутрішньої зон, компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів, дорожнього будівництва - 26.08.2015.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що строк звернення позивача до суду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами слід обраховувати з 17.04.2015. Зазначив, що Держгеонадр пропущено 15-денний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 99 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з таким висновком судів попередніх інстанцій та вважає його передчасним з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Таким чином, право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, припиняється у судовому порядку за обов'язкової умови, що користувач не згідний з таким припиненням.

Частиною першою статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи та вирішення спору по суті суду першої інстанції потрібно встановити, чи СУАП ТОВ "Кисень-Компанія" отримало лист Держгеонадр від 17.04.215 № 407/13/14-15, якщо так, то коли і якого змісту була відповідь користувача. Тобто, слід чітко встановити, чи заперечив відповідач проти припинення дії відповідного дозволу, що зобов'язувало б позивача звернутись до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.