Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2010 року щодо ОСОБА_5

Постановою суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,

такого, що не має судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України.

Відповідно до постанови суду, 19 жовтня 2007 року приблизно о 9 годині 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Технічного коледжу НУВГП по вул. Орлова в м. Рівне, умисно завдав ОСОБА_6 один удар ногою в живіт, заподіявши останньому фізичний біль.

В апеляційній інстанції постанова щодо ОСОБА_5 не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Прокурор зазначає, що ОСОБА_5 на досудовому слідстві винним себе не визнав, тому вважати, що він активно сприяв розкриттю злочину, немає підстав. Крім того, прокурор зазначає, що суд не вмотивував своє рішення про закриття справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сенюк В.О., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Викладені в поданні прокурора доводи про те, що оскільки ОСОБА_5 на досудовому слідстві винним себе не визнав, у зв’язку з чим немає підстав вважати, що він активно сприяв розкриттю злочину, а тому суд не міг звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, знайшли своє підтвердження при перевірці матеріалів справи.

Відповідно до ст. 45 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям можливе у разі, якщо особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся у вчиненому, цивільний позов по справі потерпілим не заявлений.

В той же час, протягом досудового слідства ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину не визнавав, що свідчить про ненадання допомоги правоохоронним органам у з’ясуванні обставин справи та відсутність його активного сприяння у розкритті злочину.

Наведене свідчить, що у суду не було підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що суд при постановленні судового рішення допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 282 КПК України якщо під час судового розгляду будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені, зокрема, ст. 72 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою постановою закриває справу.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів, цих вимог закону під час розгляду справи суд не дотримався, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання, чи дійсно ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, і якщо так, то за яких обставин, належним чином не з’ясовано. Суд у постанові на обґрунтування висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину не навів жодного доказу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у порушення вимог закону суд постановив незаконне рішення про закриття кримінальної справи, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, а тому вона підлягає скасуванню із-за неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.