Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову судді Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні його клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження постанови судді Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на додаткове розслідування прокурору Автономної Республіки Крим,

постановою судді Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 19 і ч. 1 ст. 123, ч. 4 ст. 19 і п. "е" ст. 93 КК України 1960 року, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 255, ст. 257 КК України 2010 року, та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 255, 257 КК України 2010 року, повернуто прокурору Автономної Республіки Крим для проведення додаткового розслідування.

На цю постанову до Апеляційного суду Одеської області 9 березня 2010 року надійшло касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим, який затвердив обвинувальний висновок у даній справі, в якому порушувалося питання про її скасування з поверненням справи до суду на новий попередній розгляд, а також заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на її касаційне оскарження.

Постановою судді Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови суду від 15 січня 2010 року.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати цю постанову, відновити пропущений ним строк, визнати касаційне подання таким, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України. На обґрунтування доводів касаційного подання посилається на те, що суд не встановив та не навів у постанові від 26 квітня 2010 року даних, які б давали підстави дійти висновку, що прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, був повідомлений про прийняте судом 15 січня 2010 року рішення і мав можливість його оскаржити протягом семи діб з дня його винесення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання та вважав постанову судді Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2010 року законною та обґрунтованою, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які заперечували проти його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, за клопотанням прокурорів Шарова В.А. та Федорова В.М., які брали участь у попередньому розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_8, підтриманим захисниками ОСОБА_5 та ОСОБА_9, постановою судді від 15 січня 2010 року дану справу зі стадії попереднього розгляду повернуто на додаткове розслідування прокурору Автономної Республіки Крим (т.12, а.с.218-226).

28 січня 2010 року прокурори, які брали участь у попередньому розгляді кримінальної справи, та інші учасники цього розгляду отримали копію зазначеного рішення суду (т.12, а.с. 227).

Отже, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту 15 січня 2010 року брали участь у попередньому розгляді справи, тобто були обізнані з прийнятим за результатами цього розгляду рішенням, отримали його копію, і ніхто із них не оскаржив це рішення.

Кримінально-процесуальним законодавством України не передбачено обов’язку суду направляти копії прийнятого ним рішення прокурору, який затвердив обвинувальний висновок.

Відповідно до вимог ст. ч. 5 ст. 246 КПК України на постанову судді апеляційного суду про повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду сторони можуть подати касаційні подання чи скарги протягом семи діб з дня її винесення.

Тобто вказана норма закону носить імперативний характер і не передбачає альтернативи обчислення перебігу строку на оскарження такого рішення з дня отримання копії постанови.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови судді Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року, яке надійшло до Апеляційного суду 9 березня 2010 року (т.12, а.с. 232).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова судді від 26 квітня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника прокурора Автономної Республіки Крим про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на додаткове розслідування, є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні його клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на додаткове розслідування прокурору Автономної Республіки Крим, – без зміни.