Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 5 травня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженка м. Веселинове Веселинівського району

Миколаївської області, раніше не судима,

засуджена за ч. 2 п. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною в тому, що вона 6 січня 2010 року близько опівночі, повернувшись в стані алкогольного сп'яніння до власного будинку в с. Богомази Новобузького району Миколаївської області, побачила, що її діти справили в одній з кімнат свої природні потреби. Розгнівавшись на дітей, ОСОБА_5 стала сварити їх і раптово в неї виник умисел на вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який стояв поруч.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, скориставшись безпорадністю малолітнього сина, який в силу свого віку не міг чинити опір, нанесла ОСОБА_6 декілька ударів металевою кочергою по тулубу і гострою її частиною завдала удар по голові, заподіявши відкриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток зводу черепу в поєднанні із субарахноїдальним крововиливом і забиттям головного мозку, від чого настала смерть потерпілого.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності винності ОСОБА_5 та кваліфікації її дій, вважає обране судом покарання надто м’яким. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора про підтримання касаційного подання, обговоривши доводи касаційного подання та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства малолітньої дитини ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, зокрема, показаннях самої засудженої, яка не заперечувала що 6 січня 2010 року вона перебувала в гостях у односельців, де вживала спиртні напої, і близько опівночі прийшовши додому, побачила, що діти справили природні потреби на підлогу, за що вона стала їх сварити та, схопивши металеву кочергу, вдарила нею по голові ОСОБА_6, який стояв поряд, від чого на голові дитини утворилася відкрита рана, з якої фонтанувала кров, тоді вона побігла до сусідів, які допомогли відвезти сина до лікарні, але в прийомному відділенні ОСОБА_6 помер.

Наведені показання співпадають із показами свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що близько півночі ОСОБА_5 прибігла у крові та просила допомоги її синові ОСОБА_6 і ОСОБА_10 повіз потерпілого у лікарню, а діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебували у будинку ОСОБА_7 і ОСОБА_11 розповів, що матір сварилась на нього та ОСОБА_6, а потім металевою кочергою вдарила останнього по голові і декілька разів по тулубу, після чого ОСОБА_6 лежав закривавлений на підлозі.

Свідок ОСОБА_13 - начальник служби у справах дітей підтвердила, що в присутності її як законного представника при допиті малолітнього свідка ОСОБА_11 пояснив про спричинення ОСОБА_5 ударів металевою кочергою по голові брату ОСОБА_6.

Також покази ОСОБА_5 співпадають із даними протоколів про відтворення обстановки та обставин події, огляду місця події, та узгоджуються з даними висновків судово-медичних експертиз про походження крови на килими на постільній білизні від потерпілого ОСОБА_6, а також підтверджуються даними висновку судово-медичної експертизи про локалізацію і характер заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та про настання його смерті внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу черепа в поєднанні із субарахноїдальним крововиливом і забиттям головного мозку.

Крім того, за даними судово-медичної експертизи на трупі потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження, а саме: по одному синцю продовгуватої форми на поверхні середньої треті правого плеча, на задній поверхні правого плечового суглобу і в лопатковій області справа, та крововилив у м'які тканини тім'яної області голови.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_5 винною і правильно кваліфікував її дій за ч. 2 п. 2 ст. 115 КК України.

Доводи прокурора про м’якість призначеного ОСОБА_5 покарання є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо обрання ОСОБА_5 міри покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, яка характеризується задовільно, будучи самотньою матір’ю, виховувала трьох малолітніх дітей і створила для них необхідні умови для виховання, скоєння нею злочину вперше, як обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та наявність у неї на утриманні ще двох малолітніх дітей як обставину, що пом’якшує покарання.

За таких обставин, апеляційний суд призначив ОСОБА_5 покарання в межах мінімальної санкції закону, за яким її визнано винною.

Оцінивши наведене, колегія суддів вважає, що покарання призначено ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 65 КК України із забезпеченням принципу індивідуалізації та справедливості, і підстав для скасування вироку апеляційного суду немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 5 травня 2010 року відносно ОСОБА_5 – без змін.