Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Оболонського району м. Києва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_3 про скасування постанови, -

У лютому 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва ГУ МВС України в м.Києві серії ПС1 № 882091 від 19.11.2014 р. у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 р. у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилися позивачі, подали касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття апеляційної скарги. Просять скасувати постановлене апеляційним судом рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що за правилами частини 2 статті 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. (v003p710-15) у справі № 3-рп/2015 положення частини 2 статті 171-2 КАС України визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Приписи вищезазначеної норми кореспондуються з частиною 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", згідно з якою у разі якщо акти, зазначені у пункті 1 статті 13 цього Закону або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, на момент виникнення в позивача права на подачу апеляційної скарги на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2015 р., положення частини 2 статті 171-2 КАС України втратили чинність, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі..

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .