Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 10 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суд Херсонської області від 08 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4,

зазначеним вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, уродженку с. Хряськ Колковського району Волинської області та мешканку м. Херсона, раніше не судиму,

- засуджено за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що, будучи службовою особою, а саме завідуючою ясел-садочка № 31 м. Херсона, 19.11.2008 року вона вимагала від ОСОБА_5 хабар в сумі 700 грн. за влаштування її дитини ОСОБА_6 до дитячих ясел-садочка № 31, зазначивши, що в разі невиконання цієї вимоги дитину до садочка не приймуть.

21.11.2008 року, приблизно о 11 год. 00 хв., у службовому кабінеті завідуючої ясел-садочка № 31 по вул. Миру, 31-а в м. Херсоні ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_5 хабар в сумі 700 грн. за влаштування ОСОБА_6 до ясел-садочка. Після чого в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 12.03.2003 року (305-2003-п) , тобто без направлення місцевого органу управління освіти, ОСОБА_6 був нею прийнятий до дитячого ясел-садочка № 31 м. Херсона.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2009 року вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.09.2009 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області, не заперечуючи доведеність винуватості та кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 368 КК України, стверджує, що призначене засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України без призначення обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади не відповідає тяжкості вчиненого нею злочину та даним про її особу внаслідок м’якості. Посилається на те, що зазначені у вироку дані про особу засудженої та невеликий розмір хабара істотно не знижували ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та не давали підстав для звільнення засудженої від додаткового покарання. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 368 КК України в касаційному поданні не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно зі справи, суд при призначенні ОСОБА_4 покарання урахував тяжкість вчиненого нею злочину, дані про особу засудженої, яка мала сім’ю, позитивно характеризувалася, в тому числі за місцем роботи, злочин учинила вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на спеціальних обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебувала (т.2 а.с. 106, 107-107зв., 109).

Також згідно з матеріалами справи ОСОБА_4 мала тривалий стаж педагогічної діяльності, а саме з 1974 року, характеризувалася виключно з позитивної сторони як досвідчений фахівець і сумлінний працівник, за що була відзначена почесними грамотами, державними нагородами, зокрема, знаком "Відмінник освіти України", а також їй було присвоєне звання "Заслужений працівник освіти України" (т.1 а.с.13-13зв., т.2 а.с.114). За даними про особу ОСОБА_4 у 2009 році досягла пенсійного віку (т.2 а.с. 115).

Окрім того, відповідно до листа Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні, ОСОБА_4 займалася благодійністю та їй висловлювалась вдячність за надану допомогу онко-гематологічному відділенню (т.2 а.с. 311). Також трудовий колектив управління освіти Херсонської міської ради звертався до суду з проханням передати ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу.

Фактично урахувавши зазначені обставини як пом’якшуючі покарання та не встановивши обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин, суд дійшов правильного висновку, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для застосування ст. 69 КК України і призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України нижче від найнижчої межі санкції цього закону без додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю, а також підстави для застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного їй основного покарання з випробуванням.

Окрім того, як видно з протоколу судового засідання, прокурор просив суд при призначенні ОСОБА_4 покарання застосувати ст. 75 КК України.

Правильність застосування цього закону не заперечується і в касаційному поданні.

З огляду на зазначене, немає підстав вважати, що призначене ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України є надмірно м’яким.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляції прокурора щодо м’якості призначеного ОСОБА_4 покарання і обґрунтовано визнав апеляцію такою, що не підлягала задоволенню. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення касаційного подання.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суд Херсонської області від 08 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 .