ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2016 року м. Київ К/800/36557/13
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. у справі за його позовом до прокурора відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Рівненської області Бурми Олексія Віталійовича, прокуратури Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо складання 23.05.2012 р. відносно нього протоколу № 2 про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-2 КУпАП та щодо проведення у травні 2012 року перевірки додержання законодавства про дозвільну систему в частині видачі та продовження строків дії дозволів на зберігання та носіння зброї у Дубенському МВ УМВС України в Рівненській області.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.11.2012 р. справу передано до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р., позовну заяву повернуто позивачу.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття позовної заяви. Просить скасувати постановлені судами рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 3 частини 3 статті 17 КАС України передбачего, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про накладення адміністративних стягнень.
Відповідно до частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позовні вимоги стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому за правилами статті 18 КАС України справа має вирішуватись місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Крім того, приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі, яка була передана для розгляду з Рівненського міського суду Рівненської області, не було відкрито провадження у справі, що в свою чергу виключає її призначення до судового розгляду, за наслідками якого суд вправі закрити провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про накладення адміністративних стягнень.
Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З'ясувавши, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства суддя, за правилами частини 1 статті 109 КАС України, відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, а тому висновки судів про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України не можна визнати обгрунтованими
Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що тягне за собою обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. у даній справі - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15)
.
Головуючий:
Судді:
|
О.П. Стародуб
В.М. Кочан
С.С. Пасічник
|