Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 5 серпня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року та постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2009 року.

Вироком Київського міського суду від 18 березня 1999 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142, п. "а" ст. 93, ч. 2 ст. 17 п. "г" ст. 93 КК України (1960 р.) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду України від 24 червня 1999 року вирок залишено без зміни.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2001 року задоволено подання Городищенської виправної колонії Рівненської області, вирок щодо ОСОБА_5 приведено у відповідність з новим законом, його дії перекваліфіковано на ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 жовтня 2008 року постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2001 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року у задоволенні подання Городищенської виправної колонії Рівненської області про приведення вироку щодо ОСОБА_5 у відповідність з новим законом відмовлено.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2009 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 визнано такою, що не підлягає розгляду.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на порушення судом кримінального закону при приведенні вироку щодо нього у відповідність з новим законом. Указує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у прийнятті його апеляції, оскільки в порушення вимог ст. 349 КПК України строк рахувався з моменту винесення постанови, а не з моменту отримання ним її копії. Просить пом`якшити покарання у відповідності з новим законом до 10 років позбавлення волі, або скасувати постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2009 року та поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту постанови убачається, що суд першої інстанції відмовив засудженому ОСОБА_5 у прийнятті апеляції, посилаючись на статті 349, 353 КПК України.

Відповідно до положень ст.ст. 349, 408 КПК України, апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом п’ятнадцяти (семі) діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку (ухвали чи постанови).

Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 26 січня 2009 року отримав копію постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2008 року (а.с. 27), а апеляцію подав 30 січня 2009 року. 2 лютого 2009 року, тобто у встановлений законом семиденний строк, адміністрацією виправної установи апеляцію було направлено до районного суду (а.с. 29-31).

Посилання у постанові суду на те, що засудженому роз’яснювалось його право на подачу клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке він безпідставно не використав, не є слушним, оскільки апелянт подав апеляцію у визначений законом строк.

Тому рішення суду щодо визнання апеляції засудженого ОСОБА_5 такою, що не підлягає розгляду, є необґрунтованим і підлягає скасуванню, а справа-направленню до суду першої інстанції для прийняття рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст. 354 КПК України.