Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.

прокурора – Сенюк В.О.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні 5 серпня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

виправдано за ч.1 ст. 121 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2009 року вирок залишений без зміни.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 було пред’явлене обвинувачення у тому, що він 21 травня 2005 року, приблизно о 14 год., біля бару на вул. Чкалова у м. Хмельницькому під час конфлікту з ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком та декілька ударів ногами в область голови, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При розгляді даної справи суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 наніс потерпілому всього один удар кулаком в обличчя і заподіяв ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, оскільки діяв у межах необхідної оборони при захисті від неправомірних посягань самого потерпілого.

Тому суд виправдав ОСОБА_2.

У касаційному поданні прокурор наводить доводи про те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_2, показання останнього та свідків, якими суд обгрунтував свої висновки у справі, є непослідовними і суперечать іншим доказам у справі, яким судом не дано належної оцінки.

У касаційній скарзі потерпілий посилається на неповноту та необ’єктивність судового слідства, вказує на необгрунтованість виправдання ОСОБА_2 і безпідставне залишення судом без розгляду його цивільного позову.

Прокурор і потерпілий порушують питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілого, які підтримали відповідно доводи подання і скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню, а судові рішення – скасуванню внаслідок неповноти та однобічності судового слідства і невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Як убачається з матеріалів справи, суд обгрунтував свої висновки у вироку показаннями самого ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 під час сварки першим наніс удар ногою в пах ОСОБА_4, а останній, обороняючись, наніс потерпілому удар кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_1 упав на землю і втратив свідомість.

Однак, аналіз таких показань ОСОБА_4, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчить про те, що вони не зовсім послідовні і по цілому ряду обставин містять суперечності в зіставленні з іншими зібраними у справі доказами.

Так, при неодноразових допитах на досудовому слідстві ОСОБА_4 стверджував, що він удару кулаком в обличчя ОСОБА_1 не наносив, а тільки штовхнув його рукою в груди.

По суті аналогічні показання під час допитів їх на досудовому слідстві давали також свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Суд причин зміни ОСОБА_4 та вказаними свідками своїх показань належним чином не з’ясував і цьому оцінки не дав.

Матеріалами справи з’ясовано, що ОСОБА_12 на досудовому слідстві не допитувався і ОСОБА_4 не заявляв клопотання про допит його на досудовому слідстві, а в судовому засіданні суд допитав ОСОБА_12 неповно і в занадто стислій формі, внаслідок чого достовірність його показань підлягає більш ретельній перевірці.

Із аналізу досліджених показань потерпілого, а також свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видно, що під час конфлікту з ОСОБА_4 ОСОБА_1 останнього не бив і не намагався нанести йому удар ногою в пах, навпаки, ОСОБА_4 ударив кулаком у голову ОСОБА_1, у зв’язку з чим ОСОБА_1 упав, а ОСОБА_4 продовжив наносити йому ногами удари по голові.

Суд у вироку не навів достатніх та переконливих мотивів, чому він відкинув такі докази обвинувачення.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 виявлені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої очної ділянки, крововиливу під кон’юктиву лівого очного яблука, помутніння скловидного тіла, екзофтальми, обмеження рухів, що ускладнилися після травматичною судинною нейропатією та частковою атрофією зорового нерву і сліпотою на ліве око, які утворилися від дії зі значною силою тупого твердого предмету, яким могли бути кулак і нога. Крім того, у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді садна на шкірі та струс головного мозку, які спричинені тупими твердими предметами.

Суд хоча і послався вироку на цей висновок судово-медичної експертизи, але наявним у ньому даним по суті належної оцінки не дав.

Суд у вироку також зазначив, що під час конфлікту з ОСОБА_4 потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Дана обставина судом у достатній мірі не досліджена, а зроблений ним у цій частині висновок грунтується на припущеннях.

Апеляційний суд не усунув таких допущених судом першої інстанції недоліків.

Тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 395 КПК України, колегія суддів -

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.