Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Луганської області від 31 березня 2010 року щодо них.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця міста Брянка Луганської області, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 186 КК України на п’ять років позбавлення волі;

- за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – п’ятнадцять років позбавлення волі.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та мешканця міста Брянка Луганської області, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 186 КК України на п’ять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 3 183,75 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень – моральної шкоди.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів за таких обставин.

11 жовтня 2009 року, приблизно о 23-й годині 45 хвилин, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вживали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав численні удари кулаком в область обличчя ОСОБА_8

ОСОБА_6, приєднавшись до дій ОСОБА_5, завдав ОСОБА_8 один удар ногою в область тулуба, від якого потерпілий впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали завдавати удари ногами в область тулуба, верхніх та нижніх кінцівках ОСОБА_8, при цьому потерпілий захищався від ударів руками.

Під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_8 Цього ж дня опівночі засуджені, за попередньою змовою між собою, відкрито викрали у ОСОБА_8 майно та гроші на загальну суму 545 гривень.

Цієї ж ночі ОСОБА_5, на ґрунті особистих неприязних відносин, вирішив позбавити ОСОБА_8 життя з метою приховати вчинений разом зі ОСОБА_6 злочин.

Реалізовуючи цей намір, ОСОБА_5 взяв зі столу кухонний ніж, наздогнав ОСОБА_8 та завдав йому удару ножем в область грудної клітки зліва, але промахнувся. Після цього ОСОБА_5 лівою рукою взяв потерпілого за праве плече, нахилив його тулуб вперед і завдав удару ножем в ліву частину грудної клітки.

Приблизно о 8-й годині 12 жовтня 2009 року ОСОБА_8 від отриманого ушкодження помер.

У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 зазначає, що вбив ОСОБА_8, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, а тому просить перекваліфікувати його дії з п.9 ч.2 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України та призначити йому покарання в межах санкції зазначеної статті.

Засуджений ОСОБА_6 у своїй касаційній скарзі зазначає про застосування до нього незаконних методів досудового слідства. Крім того, на думку ОСОБА_6, він вчинив не грабіж, а крадіжку, у зв’язку з чим просить перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 186 на ч.1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідача; пояснення засудженого ОСОБА_5 на підтримку поданої ним касаційної скарги; думку прокурора про необхідність скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.13 ч.2 ст. 370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати, якщо підсудному не було надано право виступити з останнім словом.

Як видно з протоколу судового засідання, після промов прокурора, потерпілої, захисників та підсудних у дебатах, захисник ОСОБА_9 та обидва підсудні скористалися правом на репліку, після чого суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

Будь-яких даних про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надавалось останнє слово матеріали справи не містять.

За таких обставин вирок підлягає скасуванню а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

При новому розгляді справи мають бути перевірені також усі доводи касаційних скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_6

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Луганської області від 31 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.