Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч.1 ст. 263 КК України - строком на 2 роки, за ч.4 ст. 296 КК України - строком на 5 років, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання – 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, та на нього судом покладені обов’язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 4 квітня 2009 року з каналу стовбура раніше придбаного сигнального пістолету викрутив заглушку, тим самим незаконно виготовивши вогнепальну зброю, яку став незаконно зберігати за місцем проживання в АДРЕСА_1, і носити при собі до 7 квітня 2009 року, коли його вилучили працівники міліції.

Крім того, 6 квітня 2009 року, приблизно о 10 год. 30 хв., знаходячись біля будинку №6 на АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, після розпивання спиртних напоїв з малознайомим йому ОСОБА_6 безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи присутність сторонніх громадян, з гладкоствольної вогнепальної зброї, переробленої саморобним способом, з 9 мм сигнального пістолета, який він незаконно зберігав, зробив прицільний постріл в ОСОБА_6, заподіявши останньому поранення грудної клітки, тобто легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2009 року вирок залишений без зміни.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про скасування постановлених судових рішень через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що суд необґрунтовано застосував до засудженого ст. 75 КК України. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов’язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Як убачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, послався на те, що підсудний повністю визнав себе винним і щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце роботи, характеризується позитивно та має двох неповнолітніх дітей.

Разом із тим, суд не звернув уваги, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, суд при призначенні покарання в достатній мірі не врахував обставини скоєння та тяжкість злочинів, те, що хуліганські дії засудженим вчинені у стані алкогольного сп’яніння, в результаті яких потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я. Крім того, призначаючи ОСОБА_5 покарання з випробуванням, суд не врахував тієї обставини, що ОСОБА_5 фактично не одружений та діти мешкають не з ним.

Тому доводи прокурора в касаційному поданні про м’якість призначеного засудженому покарання колегія суддів вважає обґрунтованими.

За наведених обставин вирок та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового розгляду буде доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначених злочинів, то призначене йому покарання з випробуванням слід вважати м’яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.