Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 03 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року, який ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2010 року щодо нього залишений без зміни,

зазначеним вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Новосілівка Покровського району Дніпропетровської області, мешканця с. Гаврилівка Покровського району Донецької області, раніше судимого:

- 29.05.1998 року за ч.4 ст. 81, ст. 17 і ч.3 ст. 81, 43 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі, звільненого 22.08.2003 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців і 22 дні,

- засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину за таких обставин .

У період з 10 по 15 листопада 2007 року, приблизно о 24 год., ОСОБА_4 через вікно проник до будинку АДРЕСА_1, а потім до сараю цього домоволодіння, звідки таємно викрав належне ОСОБА_5 майно на суму 3730 грн .

У період з 11 по 16 грудня 2008 року, приблизно о 24 год., ОСОБА_4, проник до приміщення будинку АДРЕСА_2, а потім до господарчої будови та підвалу, розташованого на подвір’ї цього ж будинку, звідки таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на суму 12300 грн.

25.03.2009 року, приблизно о 24 год., ОСОБА_4 шляхом пошкодження навісного замку проник до приміщення магазину № 2 Комарського СПО, розташованого по вул. Титова в с. Новохатське Великоновосілківського району Донецької області, звідки таємно викрав належне Комарському СПО майно на суму 1305 грн .

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2010 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Стверджує, що суд при призначенні покарання не врахував як пом’якшуючі обставини те, що вину у вчиненому злочині він визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та мав на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Також вказує на те, що суд не звернув достатньої уваги на те, що він повністю відшкодував заподіяну його діями матеріальну шкоду, а потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили суд призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, Просить вирок щодо нього змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не заперечуються .

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу засудженого, який раніше судимий та за місцем проживання характеризувався посередньо.

Визнання вини, щире каяття та перебування на утриманні ОСОБА_4 чотирьох неповнолітніх дітей визнано судом пом’якшуючими його покарання обставинами.

Одночасно судом було визнано обтяжуючою покарання ОСОБА_4 обставиною рецидив злочину.

З огляду на конкретні обставини справи та дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які посилається засуджений ОСОБА_4 у скарзі, судом було призначено йому покарання у розмірі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Те, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до засудженого не заявляли цивільний позов та просили не позбавляти його волі, не є достатньою підставою для пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання.

Підстав для застосування щодо ОСОБА_4 ст. 75 КК України, як про це порушується питання в касаційній скарзі засудженого, не вбачається.

Призначене судом ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, і підстав вважати це покарання надмірно суворим немає.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 і призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, визначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2010 року щодо нього .

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що існують підстави для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

призначити кримінальну справу щодо ОСОБА_4 до розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України на __________ 2010 року о 10 год.

Про час і місце розгляду справи повідомити прокурора, засудженого ОСОБА_4, а також потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 направивши їм копію касаційної скарги засудженого.

Судді:

Кліменко М.Р.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Разом з тим, судові рішення щодо ОСОБА_4 підлягають зміні у зв’язку з невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого внаслідок суворості.

Так, при призначенні ОСОБА_4 покарання місцевим судом було ураховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який раніше судимий, посередньо характеризувався за місцем проживання та не працював.

Щире каяття та перебування на утриманні ОСОБА_4 чотирьох неповнолітніх дітей визнано судом пом’якшуючими його покарання обставинами.

Одночасно судом було визнано обтяжуючою покарання ОСОБА_4 обставиною – рецидив злочину.

З огляду на зазначені дані, судом було призначено ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Однак, суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_4 на спеціальних обліках не перебував, згідно з характеристикою, наданою Піддубненською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області, характеризувався як спокійна людина, що не порушувала суспільний порядок (а.с.181,183).

Також судом фактично не враховано при призначенні ОСОБА_4 покарання тяжке матеріальне становище родини засудженого, оскільки ні він, ні його дружина ОСОБА_7 не працювали, а також те, що на утриманні засудженого перебували чотири неповнолітніх дитини (а.с.182).

Окрім того, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро покаявся та давав правдиві і повні свідчення щодо вчинених ним крадіжок майна, тобто активно сприяв розкриттю злочину.

Те, що ОСОБА_4 не працював, не могло враховуватися судом при призначенні йому покарання, оскільки це є правом особи, а не її обов'язком.

На це не звернув уваги й суд апеляційної інстанції при перевірці вироку в апеляційному порядку.

Зазначені обставини та дані про особу ОСОБА_4 давали суду підстави для призначення йому за ч.3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі, але за розміром меншим, ніж на строк 4 роки.

З огляду на викладене, судові рішення щодо ОСОБА_8 підлягають зміні з пом’якшенням призначеного засудженому покарання.

Разом із тим, підстав для застосування щодо ОСОБА_4 ст. 75 КК України, як про це порушується питання в касаційній скарзі засудженого, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2010 року щодо ОСОБА_4 змінити: пом’якшити призначене йому за ч.3 ст. 185 КК України покарання до 3 років позбавлення волі.