Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 03 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на судові рішення щодо ОСОБА_6,

вироком Сумського районного суду Сумської області від 25 листопада 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця села Степанівки Сумського району Сумської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

та

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Сум, мешканця селища Степанівки Сумського району Сумської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки кожного.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 солідарно на користь експертної установи 187 гривень 80 копійок судових витрат.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, в один з днів між 22 та 30 грудням 2008 року за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7, вийнявши шибку з вікна, проник у будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належні ОСОБА_8 електроінструменти та інші майно домашнього вжитку на загальну суму 2 247 гривень 85 копійок.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на щире каяття, стан здоров'я, відшкодування збитків та поблажливе ставлення потерпілого, просить змінити судові рішення та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. Зазначає також, що її підзахисний не ініціював злочин, скоїв його під впливом складних матеріально-побутових умов.

На вирок про засудження ОСОБА_7 касаційної скарги чи касаційного подання не подано.

Заслухавши доповідача, прокурора Вергізову Л.В., яка просила судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_6 у злочині та кримінально-правову оцінку цього діяння за ч. 3 ст. 185 КК України ніхто з учасників процесу не оспорює, у тому числі захисник у своїй касаційній скарзі.

Призначаючи покарання, суд зазначив, що враховує ступінь тяжкості злочину, дані про особу та обставини, що впливають на покарання. Але при цьому з урахуванням характеру діяння, даних про особу та декількох обставин, що пом’якшують покарання, не надав їм відповідного юридичного значення.

Як убачається з матеріалів, ОСОБА_6 не ініціював злочину, в процесі його скоєння виконував більш пасивну роль. Він не мав судимостей, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в ньому. Відшкодував шкоду, спричинену злочином; потерпілий ОСОБА_8 вибачив його й не наполягав на суворому покаранні.

У матеріалах справи немає даних, які б вказували про схильність ОСОБА_6 до антигромадського способу життя, чи якимось чином компрометували його (а. с. 131, 132, 250).

Сукупність цих обставин у поєднані з тяжкістю злочину, що визначена законом, скоєння цього діяння за обтяжуючих кримінальну відповідальність кваліфікуючих ознак та у стані алкогольного сп'яніння, вказують на можливість виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів при обрані покарання, пов’язане з ізоляцією від суспільства, але на строк нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції частині статті обвинувачення, на підставі ст. 69 КК України. Водночас, враховуючи характер діяння та обставини, що обтяжують покарання, підстав для ухвалення рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, не вбачається.

У зв’язку із наведеним вирок місцевого суду підлягає зміні та, оскільки зазначені обставини не були враховані під час перегляду справи, зміні підлягає й ухвала апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити та із застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

У решті вирок залишити без зміни.