Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Судові України у складі:

головуючого Синявського О.Г.,

суддів Прокопенка О.Б. та Гриціва М.І.,

за участю прокурора Пересунька С.В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 03 серпня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року,

старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Одеської області (далі – прокурор) постановою від 12 листопада 2008 року скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з цією постановою приводом до порушення кримінальної справи стало повідомлення про злочин оператора спецлінії "02", а підставами – достатні дані, суть яких зводиться до того, що ОСОБА_2 із застосуванням вогнепальної зброї з мотивів явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю грубо порушив громадський порядок.

Приморський районний суд міста Одеси за результатами розгляду скарги захисників ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 погодився з її доводами й своєю постановою від 30 жовтня 2009 року скасував постанову прокурора.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 13 листопада 2009 року постанову суду залишив без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про те, щоб скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до іншого місцевого суду. Вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав до порушення кримінальної справи встановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і не відповідають матеріалам дослідчої перевірки, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання з наведених у ньому підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Виходячи зі змісту ст.ст. 94 – 97 та ст. 2368 КПК України, суд першої інстанції, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевірити чи є приводи та підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.

При цьому, на цій стадії досудового слідства суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватися при розгляді кримінальної справи по суті.

Як убачається зі змісту постанови прокурора, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 була порушена за наслідками перевірки матеріалів повідомлення про постріли невідомої особи в охоронця кафе на вулиці Жуковського в місті Одесі, яка після цього зникла з місця події на автомобілі "БМВ Х-5". Підставами цьому слугували достатні дані про те, що невдовзі після повідомлення про постріли працівники державної автомобільної інспекції затримали ОСОБА_2, який у стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем названої моделі й мав при собі вогнепальну зброю. Під час огляду місяця події було вилучено 2 гільзи такого ж калібру як і зброя, яку носив ОСОБА_2 Крім цих даних прокурор послався на дані судового рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, який в суді не заперечував проти обставин порушення ним правил дорожнього руху.

Суд першої інстанції, як убачається зі змісту оскарженої постанови, не заперечив дійсності цих обставин і, проаналізувавши їх, дійшов висновку, що вони не містять ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. При цьому послався на те, що затримання ОСОБА_2 на автомобілі, на якому за повідомленням оператора спецлінії "02" зникла особа, яка вчинила хуліганство, та вилучення у нього вогнепальної зброї, зареєстрованої на іншу особу, не може бути підставою для порушення кримінальної справи.

Зазначена аргументація вказує на те, що суд фактично вийшов за межі предмету судового розгляду, визначеного процесуальним законом, не перевірив дотримання прокурором процедурних питань, які вирішуються на стадії порушення кримінальної справи. При цьому, усупереч вказівкам, наведеним в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 07 липня 2009 року, по суті знову вдався до оцінки фактичних обставин справи. Такі дії є неприпустимими.

Оскільки під час розгляду справи апеляційний суд не усунув зазначені порушення закону, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Що стосується порушеного в касаційному поданні питання про передачу справи на розгляд до іншого місцевого суду, то його вирішення не належить до компетенції касаційного суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія судді в

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2009 року, винесені за наслідками розгляду скарги на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Одеської області від 12 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.