Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2009 року за його скаргами.

Постановою оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21 серпня 2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо адвоката ОСОБА_7 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на зазначену постанову.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року його скаргу залишено без задоволення.

На зазначену постанову місцевого суду ОСОБА_5 подав апеляцію.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2009 року його апеляцію залишено без задоволення, а постанову місцевого суду, - без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_5 вказує на неповноту проведеної органами досудового слідства перевірки, необґрунтованість прийнятих судами рішень, порушення ними вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, на його думку, були достатні підстави для порушення щодо ОСОБА_7 кримінальної справи за вчинення ним шахрайський дій, просить, як убачається зі змісту скарги, постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, просить скасувати всі постанови Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 та порушити щодо нього кримінальну справу.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, скаржника та його представника, які підтримали касаційну скаргу скаржника та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів провадження, після винесення місцевим судом 15 квітня 2009 року постанови про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5, 21 травня 2009 року матеріали справи за його скаргою були направлені до Апеляційного суду м. Києва, який 29 травня 2009 року розглянув матеріали провадження за апеляцією ОСОБА_5 без його та його представника участі та відмовив у задоволенні апеляції.

Також з матеріалів справи вбачається, що повідомлення учасникам процесу про дату розгляду матеріалів судом апеляційної інстанції було складено 21 травня 2009 року.

Проте, згідно штемпелю на наданому скаржником конверті, зазначене повідомлення, надіслане на адресу його представника ОСОБА_6, було подано до поштового відділення лише 28 травня 2009 року. Таким чином, останній був повідомлений про час розгляду матеріалів провадження в апеляційному суді вже після їх розгляду. Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що йому про дату розгляду в апеляційному суді також стало відомо вже після розгляду його апеляції.

Наведене свідчить про те, що в даному випадку розгляд матеріалів справи за апеляцією ОСОБА_5 було проведено з порушенням його прав.

Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, у зв’язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, який має бути проведений із дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, апеляційному суду слід ретельно перевірити доводи ОСОБА_5, у тому числі й викладені в касаційній скарзі, які, на його думку, свідчать про необґрунтованість постанов оперуповноваженого та суду та наявність підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2009 року про залишення без зміни постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.