Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 187 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, 9 травня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, завдав своїй матері – ОСОБА_6, яка спала, не менш ніж шість ударів молотком по голові, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, та заволодів грошима потерпілої в сумі 3 000 гривень.

У касаційному поданні прокурор посилається на призначення ОСОБА_5 надмірно м’якого покарання. Просить вирок місцевого суду скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджений за вчинення найбільш небезпечного злочину проти власності.

До того ж цей злочин винний вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, відносно особи похилого віку, яка є його матір’ю, застосувавши для досягнення свого злочинного наміру молоток, яким завдав потерпілій численні удари по голові.

Зазначених обставин, які мають суттєве значення для вирішення питання про призначення винному справедливого покарання, суд першої інстанції не врахував.

Отже, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не можна вважати справедливим внаслідок його м’якості, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.