Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 липня 2010 року кримінальну справу за касаційними поданнями заступника прокурора Донецької області та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 4 грудня 2009 року, яким засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого:

1). 24.01.1996 р. за ч.2 ст. 140 КК України 1960 р. на 1 рік позбавлення волі;

2). 14.06.1996 р. за ч.2 ст. 140 КК України 1960 р. на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

3). 11.08.1998 р. за ч.1 ст. 140, ч.2 ст. 206, ст. 42 КК України 1960 р. на 2 роки позбавлення волі;

4). 30.12.1999 р. за ч.1 ст. 215-3, ст. 43 КК України 1960 р. на 1 рік 10 місяців позбавлення волі;

5). 28.05.2002 р. за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

6). 26.06.2003 р. за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 1.06.2006 р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці;

- за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років без конфіскації майна;

- за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 5 років, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не перевірялася.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_5 засуджено за те, що він 30 вересня 2009 року близько 24 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння АДРЕСА_1, незаконно заволодів мотоциклом Ява-350, який належить ОСОБА_6, чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 2000 грн.

Крім того, у червні 2009 року ОСОБА_5 у с. Мангуш Першотравневого району для особистого вживання назбирав рослин коноплі та переніс їх до свого будинку АДРЕСА_2, де незаконно виготовив наркотичний засіб канабіс масою 224 г. 7 жовтня 2009 року під час огляду працівниками міліції його помешкання вказаний наркотичний засіб було виявлено і вилучено.

У касаційних поданнях прокурори вказують на безпідставність застосування положень ст. 75 КК України і звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Просять вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційні подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подань, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 та приймаючи рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд, як видно з вироку, послався на те, що засуджений визнав свою вину та щиро покаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому, на його утриманні знаходиться малолітня дитина.

Проте, судом не враховано, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має задовільні характеристики.

Наявність на утриманні ОСОБА_5 малолітньої дитини, як пом’якшуюча обставина, також врахована судом без достатніх підстав, оскільки з матеріалів справи видно, що засуджений ніде не працює.

Крім того, згідно з вимогами ст. 75 КК України, для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням необхідно враховувати не тільки дані про особу засудженого та обставини, що пом’якшують покарання і свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання, а й ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи з особливостей та обставин його вчинення.

Із матеріалів справи убачається, що один із вчинених ОСОБА_5 злочинів, згідно із ст. 12 КК України, віднесено до злочинів середньої тяжкості, а інший є тяжким.

Крім того, суд не мотивував у вироку, яким чином усунення заподіяної шкоди істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Також суд припустився помилки визнавши обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, скоєння злочину повторно, оскільки ця обставина є однією з кваліфікуючих ознак ч.2 ст. 289 КК України, за якою його засуджено.

Враховуючи наведене, доводи прокурорів у касаційних поданнях про безпідставне застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, є слушними, а тому вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суд має перевірити зібрані в справі докази, дати їм належну оцінку й при доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів призначити покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні подання заступника прокурора Донецької області та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 4 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.