5-2742к10 Про скоєння умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб з хуліганських мотивів з особливою жорстокістю, та хуліганство групою осіб - 29.07.2010 Прийняття

Борова Володарськ-Волинського району Житомирської області, вул. Кірова, 24-а, не працюючого, неодноразово судимого, в тому числі 7 листопада 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України; 15 лютого 2007 року з наступними змінами за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі та самостійним виконанням попереднього вироку,

за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років шість місяців позбавлення волі, ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено десять років шість місяців позбавлення волі, а відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України – одинадцять років позбавлення волі. Згідно зі ст. 71 КК України остаточно ОСОБА_6 призначено одинадцять років шість місяців позбавлення волі;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за ч. 2 ст. 296 КК України на чотири роки обмеження волі.

Як установив суд, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб вчинили умисне вбивство ОСОБА_9 з хуліганських мотивів з особливою жорстокістю, а також хуліганство групою осіб з ОСОБА_7 за наступних обставин.

9 грудня 2006 року приблизно в 22 години у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на пропозицію останнього знайти ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щоб з'ясувати у них обставини вбивства ОСОБА_12, при необхідності побити останніх та знайти телевізор, який був викрадений з житла ОСОБА_12, прийшли до будинку АДРЕСА_3, де проживає родина ОСОБА_13. За вказаною адресою ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у будинку на кухні побачили ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які розпивали спиртні напої. У відповідь на висловлене ОСОБА_10 невдоволення їх приходом, ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилось у порушенні спокою та нормальної життєдіяльності мешканців указаного будинку та присутніх осіб, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід, ударив її рукою по обличчю, завдавши фізичного болю, а потім і ОСОБА_9, який обурився діями ОСОБА_7, кулаком в обличчя, від чого той упав на підлогу. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, спочатку завдали декілька ударів руками по обличчю ОСОБА_11, а потім ОСОБА_5 ударив ногою по голові ОСОБА_10, спричинивши їм фізичного болю. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витягли ОСОБА_9 з будинку на подвір'я, де, кинувши на землю, стали вдвох бити ногами в область грудної клітини, завдавши кожний приблизно по 4-5 ударів. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_7, який, діючи з хуліганських мотивів, спільно та узгоджено з іншими засудженими, також завдав ОСОБА_9 2-3 удари ногою в область стегна з правої сторони, спричинивши йому фізичного болю.

Під час побиття ОСОБА_9 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у останніх спільно виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_9 з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю. З цією метою ОСОБА_5 став двома взутими ногами на грудну клітину лежачого на спині ОСОБА_9 та 2-3 рази стрибнув на нього, спричиняючи особливий фізичний біль та страждання, а ОСОБА_6 взутою ногою завдав зверху вниз 2-3 удари в область грудної клітини, спричиняючи особливий фізичний біль та страждання. Після цього ОСОБА_5 вирвав з паркану штахетину та став бити нею ОСОБА_9 по животу та грудній клітині доки штахетина не зламалась. В подальшому ОСОБА_5, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_6, з метою вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_11 витягли її з будинку на подвір'я, де, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід - з'ясування обставин смерті ОСОБА_12, почергово завдали їй удари руками по обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синців в навколоорбітальних ділянках, а ОСОБА_5, крім цього, ножем, який взяв у будинку на місці вчинення хуліганських дій, ударив ОСОБА_11 область живота, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді різаної рани в лівій здухвинній ділянці. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи спільно та узгоджено, затягли ОСОБА_9 в садок і повернулись в будинок, де стали розпивати спиртні напої. Через деякий час вони, почувши, що ОСОБА_9 подає ознаки життя, продовжуючи спільні злочинні дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_9 з хуліганських мотивів і з особливою жорстокістю, повернулись до нього та почергово знову завдали удари ногами по тілу і таким чином убили його.

Унаслідок дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_9 заподіяно множинні переломи ребер по різних лініях, перелом грудини, відкритий перелом кісток носа, субарахноїдальний крововилив, крововилив у серцеву сорочку, в корені легень, м'які тканини голови, рани правої надбрівної дуги та синці на обличчі. Смерть ОСОБА_9 настала в період з 1 по 3 годину 10 грудня 2006 року внаслідок травматичного шоку, який розвинувся в результаті перелому грудини, кісток носа, множинних переломів ребер.

За змістом касаційних скарг та доповнень:

засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, вказує, що викладені у вироку висновки про наявність у нього та ОСОБА_6 попередньої змови та умислу на вбивство ОСОБА_9, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать наявним у справі доказам, яким дана неправильна оцінка щодо їх достовірності та допустимості. Стверджує, що суд неправильно встановив характер його дій відносно ОСОБА_9, роль ОСОБА_7 у заподіянні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, безпідставно взяв до уваги його та ОСОБА_6 свідчення під час досудового слідства, які отримані із застосуванням незаконних методів, неповно дослідив обставини справи та не усунув суперечності в показаннях учасників події, що призвело до неправильної кваліфікації його дій в частині, що стосується заподіяння смерті ОСОБА_9, з огляду на що просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд;

засуджений ОСОБА_6, звертаючись з аналогічним проханням, зазначає про свою непричетність до вбивства ОСОБА_9, оскільки насильства до нього він не застосовував, а суд його винуватість обґрунтував неправдивими свідченнями ОСОБА_7, який з метою уникнути відповідальності за вбивство, обмовив його, та іншими суперечливими показаннями свідків, не взявши до уваги докази, які свідчать про його невинуватість.

Вирок щодо ОСОБА_7 не оскаржено й касаційне подання відсутнє.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарг, вивчивши матеріали справи, доводи касаційних скарг, заперечення на них прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм діянь за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які судом усебічно, повно й ретельно досліджені та правильно оцінені.

Так, засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав, що під час конфлікту з присутніми в будинку ОСОБА_13 він на подвір’ї завдав 7-8 ударів руками, ногами та штахетиною, яку виламав з паркану, ОСОБА_9 у тому числі і по ребрах, а також заподіяв ножове поранення ОСОБА_11

ОСОБА_6, хоч і заперечував застосування насильства як до ОСОБА_11, так і ОСОБА_9, пояснював, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийшли в указаний час до ОСОБА_13, де між ними та присутніми в будинку виник конфлікт, під час якого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 руками й ногами били ОСОБА_9 ОСОБА_5 також ударив ОСОБА_9 штахетиною і ОСОБА_11 ножем, який він у нього забрав.

Разом з тим, із досліджених судом показань потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 вбачається, що коли в будинок зайшли засуджені, ОСОБА_7 відразу вдарив ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який обурився поведінкою ОСОБА_7, рукою в обличчя, а ОСОБА_5 – двічі ОСОБА_10 ногою по голові та нозі й разом із ОСОБА_6 завдав по декілька ударів кулаками по обличчю ОСОБА_11 При цьому всі засуджені пред’являли їм претензії з приводу вбивства ОСОБА_14, до якого вони не були причетні, та зникнення з його житла телевізора. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 витягли ОСОБА_9 з будинку на подвір’я, де били його лежачого руками й ногами, а ОСОБА_5 ще й штахетиною, яку виламав з паркану, доки вона не зламалась. Окрім того, ОСОБА_5 взутими ногами став ОСОБА_9 на груди та кілька разів стрибнув, а ОСОБА_6 бив по грудній клітці взутою ногою зверху вниз, після чого відтягли потерпілого за будинок у садок. Під час побиття ОСОБА_9, яке тривало близько години, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, витягши з будинку ОСОБА_11, завдали і їй удари в обличчя, а ОСОБА_5 спричинив поранення ножем.

Залишивши ОСОБА_9 у садку, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 деякий час у будинку вживали алкогольні напої, де останній висловив намір добити ОСОБА_9, після чого обидва повернулись до ОСОБА_9, знову його били, а через деякий час приблизно о 2 годині ночі покинули господарство ОСОБА_13.

Виявивши ОСОБА_9 у важкому стані, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 занесли його в будинок, де той помер.

При цьому зазначені особи стверджували, що найактивнішу роль у побитті ОСОБА_9 виконував ОСОБА_5 Що ж стосується участі ОСОБА_7 у протиправних діях щодо ОСОБА_9, ніхто з очевидців події не підтвердив показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 завдавав ОСОБА_9 численні удари, в тому числі штахетиною. Натомість, вони стверджували, що ОСОБА_7 виривав у ОСОБА_5 штахетину, намагаючись припинити його дії.

Сам ОСОБА_7 вказував, що завдав ОСОБА_9 не більше 2-3 ударів ногами в область стегна.

Суд, проаналізувавши зазначені показання, обґрунтовано визнав, що вони є достовірними, оскільки за своїм змістом послідовні протягом досудового слідства, при додатковому розслідуванні та неодноразових розглядах справи судом, а також підтверджуються іншими наявними у справі та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, про те, що засуджені, направляючись до ОСОБА_15, мали намір з’ясувати обставини, пов’язані з убивством їх знайомого ОСОБА_14 та покарати причетних до цього та викрадення у нього телевізора, пояснювали неодноразово на досудовому слідстві ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вони ж і в судовому засіданні визнавали, що під час конфлікту потерпілим пред’являлись претензії саме такого змісту.

ОСОБА_5 під час досудового слідства вказував, що, витягши з будинку ОСОБА_9, завдав йому руками, ногами та штахетиною значну кількість ударів.

ОСОБА_6 також визнавав, що разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на подвір’ї завдавав удари ногами ОСОБА_9 по тулубу, всього 10-15, а потім удвох із ОСОБА_5 за будинком, де вони через деякий час виявили потерпілого.

Зазначені свідчення вони підтвердили при відтворенні обстановки і обставин події.

Суд правомірно визнав надуманими твердження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про застосування до них при перших допитах працівниками міліції незаконних методів, внаслідок чого вони змушені були обмовити себе, оскільки вони спростовуються матеріалами перевірки прокурором аналогічних заяв засуджених, за результатами якої відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції.

Окрім того, як указував допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, при проведенні відтворення обстановки і обставин події засуджені показання давали добровільно, самостійно, без будь-якого впливу з боку її учасників.

Водночас, аналіз показань ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідчить, що саме вони першими пояснили про деякі обставини злочину, які не були відомі досудовому слідству.

Так, про те, що вони застосовували до ОСОБА_9 насильство не тільки на подвір’ї будинку, а і в садку, вказав саме ОСОБА_6

В подальшому його показання підтвердили ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Після направлення справи на додаткове розслідування ОСОБА_5 30 травня 2008 року звернувся до слідчого з власноручною заявою, правильність якої він підтверджував при розгляді справи в 2008 році, з якої вбачається, що він завдав ОСОБА_9 10-12 ударів руками, ногами та штахетою і його дії були припинені у тому числі ОСОБА_7

Безпідставними є і доводи касаційних скарг про недостовірність у зв’язку із суперечливістю наведених показань ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_11 та свідків. З матеріалів справи істотних суперечностей, які б впливали на правильність встановлення фактичних обставин справи та ролі засуджених в убивстві ОСОБА_9, в їх показаннях не вбачається. Деякі розбіжності, які вони в подальшому уточняли й конкретизували, свідчать про індивідуальне сприйняття кожним подій, учасниками чи очевидцями яких вони були, і не впливають на висновки суду.

Напроти, обидва засуджених постійно змінювали показання щодо своїх та ОСОБА_7 дій та мотиву застосування насильства до присутніх у будинку.

Так, якщо з первинних показань засуджених вбачається, що мотивом їх дій була помста особам, причетним до вбивства ОСОБА_14, і саме під час з’ясування цього питання вони застосували насильство до присутніх у будинку, в тому числі і до ОСОБА_9, то в подальшому стали стверджувати, що мали намір з’ясувати лише обставини викрадення у ОСОБА_14 телевізора, чи перенести телевізор. Про те, що ОСОБА_9 намагався якимось предметом завдати ОСОБА_5 удар і саме тому він застосував до нього насильство і цей предмет, як виявилось, ручку, вибив у ОСОБА_9 ОСОБА_6, останній та ОСОБА_5 стали пояснювати лише при розгляді справи в 2008 році.

При цьому показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постійно змінювались саме в бік посилення ролі та участі ОСОБА_7 у заподіянні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.

Оскільки такі показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спростовуються вищенаведеними доказами, а встановлений по справі характер дій ОСОБА_7 не свідчить про наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_9, суд обґрунтовано визнав, що така позиція засуджених пов’язана з намаганням уникнути відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.

Окрім наведених доказів, винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні хуліганських дій та вбивства ОСОБА_9 підтверджується даними протоколу огляду місця події, судово-медичних експертиз, згідно з висновками яких у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в навколоорбітальних ділянках, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я та утворились внаслідок нанесення ударів рукою, ногою, тощо, та різана рана в лівій здухвинній ділянці, яка є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров'я, й утворилась від дії ріжучого предмету, можливо, леза ножа; у ОСОБА_9 – пошкодження у вигляді множинних переломів ребер по різним лініям, всього 29 переломів, перелом грудини, відкритий перелом кісток носу, субарахноїдальний крововилив, крововилив в серцеву сорочку, корені легень, м'які тканини голови, рана правої надбрівної дуги, синці обличчя. Усі пошкодження спричинені тупими й тупими з ребром предметами, можливо, кулаками, ногами, штахетиною в положенні потерпілого лежачи на спині.

Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся в результаті перелому грудини, кісток носа, множинних переломів ребер.

Враховуючи велику кількість переломів ребер, переломи грудини та кісток носа, що призвели до травматичного шоку, під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 відчував особливий біль.

Давши належну оцінку зібраним та ретельно проаналізованим доказам, суд обґрунтовано визнав, що вбивство ОСОБА_9 вчинили саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Виходячи з характеру вчинених останніми спільних узгоджених дій, їх тривалості, кількості та локалізації виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, способу їх спричинення, знаряддя злочину, суд обґрунтовано визнав, що під час хуліганських дій між ними виникла змова про вбивство ОСОБА_9, який вони спільно реалізували. Про наявність у засуджених спільного умислу на вбивство свідчить і те, що після першого побиття ОСОБА_9 у дворі будинку вони, побачивши через деякий час, що той подає ознаки життя, для досягнення бажаного результату продовжили свої дії.

Та обставина, що смерть ОСОБА_9 настала через деякий час після застосованого до нього ОСОБА_6 та ОСОБА_5 насильства, з урахуванням установлених обставин справи не впливає на кваліфікацію діяння.

Виходячи з кількості завданих протягом тривалого часу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_9, від яких він відчував особливий біль, суд прийшов до правильного переконання, що засуджені, позбавляючи життя потерпілого, усвідомлювали, що спричиняють йому особливих фізичних страждань.

Про хуліганський мотив учинених засудженими діянь свідчить їх зухвала поведінка, а саме, прийшовши в будинок із метою з’ясувати та покарати осіб, причетних до загибелі їх знайомого та зникнення з його житла телевізора, вони, нехтуючи правилами поведінки, порушивши відпочинок та спокій присутніх у будинку, відразу стали їх бити, не реагували на зауваження господарів, продовжували такі дії тривалий час.

Отже, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство з особливою жорстокістю, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб та ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, вчинене з особливою зухвалістю групою осіб.

Що ж стосується кваліфікації хуліганських дій усіх засуджених за ознакою виняткового цинізму, вона підлягає виключенню з вироку в порядку ст. 395 КПК України, оскільки, як орган досудового слідства, так і суд, не обґрунтували таку ознаку хуліганства, а вказані в обвинувальному висновку та вироку діяння засуджених охоплюються ознакою особлива зухвалість.

Призначене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд правомірно серед інших обтяжуючих покарання обставин врахував і вчинення ними злочинів у стані алкогольного сп’яніння, що визнавали самі засуджені під час досудового слідства й підтвердили потерпіла ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_15

Не вбачає колегія суддів і порушень права на захист ОСОБА_5, як він про це вказує у касаційній скарзі. Зокрема, йому при розслідуванні щодо нього кримінальної справи за обвинуваченням за ч. 1 ст. 115 КК України неодноразово роз’яснювались його права, в тому числі право мати захисника, однак він цим правом не скористався. Після звернення його з відповідним клопотанням захисник був допущений до участі у справі і в подальшому провадження продовжувалось з участю захисників.

головуючого	Драги В.П.
суддів	Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.
за участю прокурора	Шевченко О.О.