Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на ухвалу апеляційного суду АР Крим від 27 серпня 2009 року.

Вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 травня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 1 ст. 222 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки;

за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судиму,

засуджено:

за ч. 1 ст. 222 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права обіймати посаду головного бухгалтера строком на 2 роки;

за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., з позбавленням права обіймати посаду головного бухгалтера строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн., з позбавленням права обіймати посаду головного бухгалтера строком на 2 роки.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України виправдані за відсутністю в їх діях складу злочину.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 серпня 2009 року вирок змінено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України та на підставі ст. 49 КК України їх звільнено від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними в тому, що 17.12.01 року СПК ім. Кірова Сакського району в особі голови правління кооперативу ОСОБА_5 уклав з Євпаторійською філією КБ "Приватбанку" кредитний договір №2001/114-С, згідно якого банк надав СПК позику в розмірі 250000 грн. на строк до 17.12.2002 року зі сплатою 36% річних. Згідно п.4.1 даного договору при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту він сплачує банку відсотки з розрахунку 72% річних від суми непогашеної заборгованості по кредиту.

ОСОБА_5 9.02.1995 року призначений на посаду голови правління СПК, будучи посадовою особою з організаційно-розпорядницькими й адміністративно-господарськими функціями і уповноважений здійснювати постійне керівництво діяльністю кооперативу, представляти кооператив у відносинах з організаціями, підприємствами, укладати угоди, договори від імені та в інтересах кооперативу без доручення, у вересні, початку жовтня 2002 року для виконання умов договору із КБ "Приватбанку" від 17.12.2001 року вирішив уникнути фінансових санкцій очолюваному ним підприємству за невиконання договору позики, шляхом незаконного одержання кредиту в КФ АКБ "Мрія" для використання його для погашення позики перед КП "Приватбанк".

З цією метою, діючи на шкоду інтересам УФ АКБ "Мрія", дав вказівку головному бухгалтерові СПК ОСОБА_6 виготовити заявку на одержання короткострокового кредиту в Кримській філії АКБ "Мрія" строком на 1 рік на суму 300000 грн., у якій у графі "цільове призначення позики" внести завідомо неправильну інформацію про мету кредитування - на поточну господарську діяльність, у графі "непогашені позики" внести завідомо неправильну інформацію про відсутність у кооперативу непогашених позик, а так само виготовити фіктивні баланси СПК ім. Кірова за 1,2 й 3 квартал 2002 року, де в графах про наявність короткострокових непогашених кредитів у банках не вносити інформацію про наявність у кооперативу непогашеного банківського кредиту перед КБ "Приватбанк" у розмірі 250000 грн..

На початку жовтня 2002 року, за вказівкою голови СПК ім Кірова ОСОБА_5 головний бухгалтер кооперативу ОСОБА_6 у себе на робочому місці діючи умисне, всупереч інтересам КФ АКБ "Мрія", виготовила заявку на одержання короткострокового кредиту в Кримській філії АКБ "Мрія" строком на 1 рік на суму 300000 грн., де в графі "цільове призначення позики" указала завідомо неправильну інформацію про мету кредитування - на поточну господарську діяльність, у графі "непогашені позики" указала завідомо неправильну інформацію про відсутність у кооператива непогашених позик. Дану заявку підписала сама, підписав і ОСОБА_5, після чого завірили печаткою підприємства. За вказівкою ОСОБА_5 ОСОБА_6 виготовила фіктивні баланси СПК ім. Кірова за 1,2 й 3 квартал 2002 року, де в графах про наявність короткострокових непогашених кредитів у банках не внесла інформацію про наявність у кооператива непогашеного банківського кредиту перед КБ "Приватбанк" у розмірі 250000 грн.. Фіктивні баланси підписав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після чого завірили їхньою печаткою СПК.

15.10.02 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали заявку на одержання кредиту, баланси кооперативу в КФ АКБ "Мрія". На підставі наданих документів, що містять завідомо неправильну інформацію, 21.10.02 року КФ АКБ "Мрія" уклав договір з СПК ім. Кірова про видачу кредиту кооперативу в розмірі 300000 гривень строком 1 рік до 20.10.03, на поточну діяльність по веденню господарства кооперативу. 22.10.02 року кошти були перераховані на відкритий рахунок у КФ АКБ "Мрія", позичковий рахунок СПК ім Кірова №2062935. Після чого, 20.10.03 року між позичальником СПК ім Кірова в особі ОСОБА_5 і Кримською філією АКБ "Мрія" була укладена додаткова угода №3 за кредитним договором від 21.10.02 року, яким дія вищевказаного договору була пролонгована в сумі 300000 грн. на 12 місяців під процентну ставку за користування кредитом 26 % річних. Остаточний строк погашення кредиту 20.10.04 року.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий апеляційний розгляд. У поданні зазначається, що апеляційний суд в порушення закону, постановляючи ухвалу, фактично скасував вирок суду, оскільки визнав винними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні більш тяжких злочинів. У доповнені до касаційного подання

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє новий вирок у випадках необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України. Суд першої інстанції перекваліфікував їх дії на ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор в апеляції, просив скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК Україниі призначити їм покарання в межах санкції зазначених статей.

Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, якою перекваліфікував дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК Україниі визнав їх винними у вчиненні більш тяжких злочинів та не призначив покарання за цим законом і на підставі ст. 49 КК України звільнив їх від кримінальної відповідальності, тобто фактично скасував вирок суду першої інстанції, чим допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду не може бути визнана законною та обгрунтованою, а тому її слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати висновкам суду першої інстанції належну оцінку, й, врахувавши доводи апеляції прокурора, прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст. cт. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 27 серпня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.