Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 29 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на нього покладені певні обов’язки.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 27.11.2007 року в кафе "Добродій" по вул. Чорновола в м. Надвірна Івано-Франківської області із хуліганських спонукань, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 два, а потерпілій ОСОБА_7 три удари ланцюгом від бензопили. Ветащуку, який намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_5 був заподіяний фізичний біль. В результаті цих хуліганських дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримала легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд призначив ОСОБА_5 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Крім того, прокурор зазначає, що суд порушив вимоги ст. 399 КПК України і, не дивлячись на те, що рішенням Верховного Суду України первинний вирок був скасований, в тому числі і за м’якістю покарання, призначив ОСОБА_5 умовне покарання, що є м’якшим ніж реальне покарання у виді штрафу.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у скоєному злочині та правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 296 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, суд в достатній мірі не врахував, що ОСОБА_5, перебуваючи в нетверезому стані, вчинив злочин, який характеризується особливою зухвалістю, внаслідок хуліганських дій засудженого 2 потерпілим були заподіяні легкі тілесні ушкодження, злочин було скоєно із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмету – ланцюга від бензопили в закладі громадського харчування при значному скупченні людей.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 із застосуванням ст. 75 КК України нодостатньо мотивував своє рішення, щодо звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, суд при новому судовому розгляді справи, не дивлячись на те, що рішенням Верховного Суду України первинний вирок суду був скасований, в тому числі, і за м’якістю призначеного покарання, призначив ОСОБА_5 умовне покарання, яке за своєю кримінально-правовою природою є м'якшим, ніж реальне покарання у виді штрафу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_5 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити.

Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.