Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення,

вироком Київського районного суду м. Донецька від 13 липня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого:

- 24 січня 2000 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 17 ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 27 листопада 2006 року за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 01 червня 2007 року умовно-достроково на 4 місяці 21 день;

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 19 березня 2008 року приблизно об 11.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, проник до будинку, розташованого АДРЕСА_1 в м. Донецьку, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 на загальну суму 1995 грн. та ОСОБА_7 на загальну суму 2030 грн.

Крім того, ОСОБА_5, викравши за вищезазначених обставин ключі від автомобіля ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_6, незаконно повторно заволодів вказаним автомобілем, вартістю 15000 грн., який знаходився в дворі АДРЕСА_1.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд безпідставно не призначив ОСОБА_5 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки злочини, за які його засуджено в даній справі, вчинені ним до постановлення щодо нього вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 червня 2008 року. В зв’язку з цим просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України та роз’яснень, які містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то покарання йому призначається за сукупністю злочинів за правилами, передбаченими в частинах першій Ї третій ст. 70 КК України.

З матеріалів справи та долучених прокурором до касаційного подання копій судових рішень убачається, що ОСОБА_5 вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 червня 2008 року було засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Злочини, за які його засуджено даним вироком, ОСОБА_5 вчинив 19 березня 2008 року, тобто до постановлення попереднього вироку щодо нього.

Отже, виходячи з наведеного, остаточне покарання засудженому повинно бути визначено з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, що судом зроблено не було.

Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон, а це згідно з вимогами ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Якщо під час нового розгляду винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів буде доведена, то покарання йому слід призначити з дотриманням вимог, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду Донецької області від 13 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.