Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 20 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2008 року,

вироком суду

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Сімферополя АР Крим,

жителя м. Красноперекопська АР Крим,

раніше судимого:

- 29 листопада 1999 року за ч. 3 ст. 101 КК

України до позбавлення волі на строк 5 років,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майно, що є власністю засудженого.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 у доход держави 470 грн. 68 коп. судових витрат.

Як визнав суд, 15 серпня 2007 року у період часу з 12 години 25 хвилин до 13 години ОСОБА_4, перебуваючи на місцем свого проживання в АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим, за 50 грн незаконно збув ОСОБА_5 0,112 г особливо небезпечного наркотичного засобу – опію.

Крім того, того ж дня, у період часу з 13 години до 13 години 20 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого проживання за вказаною адресою, повторно незаконно збув за 50 грн ОСОБА_6 0,119 г особливо небезпечного наркотичного засобу – опію.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2008 року апеляцію захисника в інтересах ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Красноперекопського міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4, як убачається зі змісту скарги, просить судові рішення щодо нього скасувати. Засуджений вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки він не збував наркотичний засіб, що матеріали справи проти нього сфальшовано, досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно. Крім того, ОСОБА_4 вказує, що не був ознайомлений із матеріалами справи у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи засудженого, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу за обставин, вказаних у вироку, стверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів і є правильним.

На обґрунтування свого висновку суд підставно послався на показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які детально розповіли про обставини проведення оперативних закупок у ОСОБА_4 Так, свідки повідомили, що були запрошені співробітниками міліції у якості понятих при проведення оперативних закупок та обшуку у помешканні засудженого. Як пояснили вказані свідки, у їх присутності було передано особам, що брали участь в оперативній закупці, гроші по 50 грн, попередньо які були ксерокопійовано. Після повернення цих осіб від ОСОБА_4, вони видали співробітникам міліції наркотичний засіб та пояснили, що придбали його у засудженого. Крім того, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти та предмети зі слідами наркотичного засобу.

Винність ОСОБА_4 стверджується й показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Показання вказаних свідків повністю узгоджуються між собою та стверджуються даними, що є у протоколах очних ставок, обшуку, матеріалах оперативних закупок, висновках судово-хімічних експертиз.

Вказані докази, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу обвинувального вироку, повністю викривають ОСОБА_4 у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу.

За таких обставин вважати, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно, а також і що матеріали справи проти ОСОБА_4 сфальшовано, немає підстав.

Суд дослідив зібрані у справі докази та дійшов до обґрунтованого висновку щодо винності ОСОБА_4 та кваліфікації його злочинних дій за ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляції захисника, аналогічні доводам касаційної скарги, та не знайшов підстав для їх задоволення. З таким рішенням погоджується і Верховний Суд України.

Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які свідчили б про необхідність зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_4, не знайдено.

Твердження засудженого про те, що він був позбавлений можливості ознайомитися із матеріалами справи у повному обсязі, було предметом перевірки суду касаційної інстанції і не знайшло підтвердження у справі. Так, зі справи видно, що засуджений був ознайомлений зі справою у повному обсязі про що надав місцевому суду відповідну розписку (а/с 369).

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_4 відмовити.