Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 20 липня 2010 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 1 березня 2010 року,

постановою старшого помічника прокурора Хмельницького району від 13 квітня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за відсутністю у їх діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ст. 135, 136, 271, 364, 367 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Перевіркою заяви ОСОБА_4 встановлено, що 30 жовтня 2006 року, ОСОБА_12, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись сходами між другим та третім поверхом у приміщенні Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру, через особисту необережність, впав з висоти власного росту, отримавши тілесні ушкодження. Наступного дня ОСОБА_12 був оглянутий лікарем ОСОБА_13 та направлений до Хмельницької обласної лікарні, де був прооперований та не приходячи до свідомості, помер.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_4 оскаржив її до суду.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2010 року скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого помічника прокурора Хмельницької району від 13 квітня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 1 березня 2010 року апеляцію ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2010 року – без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а перевірка його заяви проведена неповно та однобічно. Зазначає, що судом залишені поза увагою його доводи про проведення у справі додаткових судово-медичної, криміналістичної та токсикологічної експертиз, не допитано ряд осіб, що можуть дати пояснення щодо обставин отримання ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, перебування потерпілого у стані алкогольного сп’яніння нічим не підтверджено, матеріали справи сфальшовано.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_4, відповідно до ст. 2361 КПК України, оскаржив до суду постанову старшого помічника прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за відсутністю у їх діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ст. 135, 136, 271, 364, 367 КК України.

Розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд перевірив, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України.

Так, дотримавшись вказаних вимог кримінально-процесуального закону, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що прокуратурою проведено повну перевірку обставин загибелі ОСОБА_12 та прийнято правильне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо вказаних осіб.

До такого висновку суд дійшов, зокрема, на підставі даних, що є у поясненнях ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15, а також у висновку судово-медичного дослідження та судово-медичної експертної комісії.

Пояснення вказаних осіб повністю узгоджуються між собою та стверджуються даними, що є в інших зібраних у справі документах, які були предметом перевірки суду першої інстанції.

Тому вважати, що перевірка заяви ОСОБА_4 проведена неповно та однобічно та що матеріали справи сфальшовано, немає підстав.

Зі справи видно, що усі доводи ОСОБА_4 були перевірені судомо першої інстанції, однак підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, не знайдено.

Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляції ОСОБА_4, аналогічні доводам касаційної скарги, виклавши в ухвалі докладні мотиви на їх спростування. З таким рішенням погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає судові рішення у справі законними та обґрунтованими.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити.