Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 15 липня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 31 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2009 року.

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 31 серпня 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до арешту строком на 4 місяці;

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2

такого, що не має судимості в силу

ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до обмеження волі на 1 рік.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 7.01.2008 року поблизу дитячого садка по вул. Винниченка у м. Нововолинську, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно чіплялися до ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ОСОБА_1 із застосуванням пневматичного пістолета, вчинив насильство щодо потерпілих, а ОСОБА_2 ударив ОСОБА_4. Коли потерпілий ОСОБА_3 намагався втекти у під’їзд будинку № 8 по вул. Львівській у м. Нововолинську, ОСОБА_1 вибив скло на вхідних дверях під’їзду, а потім на автобусній зупинці обидва побили ОСОБА_4. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора, суд призначив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та їх особам. Крім того, на думку прокурора, суд неправильно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання частково та вважав за необхідне скасувати судові рішення за м’якістю покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у скоєному злочині та правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 296 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, суд недостатньо врахував, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, був його ініціатором та вчиняв злочинні дії, перебуваючи в нетверезому стані.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини вчинення хуліганства з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України.

Але правильність такого висновку викликає сумнів.

Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1 показував, що хуліганські дії щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він вчиняв разом із ОСОБА_2. Він, ОСОБА_1 стріляв з пневматичного пістолета в ОСОБА_3, а ОСОБА_4 хотів їх розборонити. Але ОСОБА_2 в цей час утримував ОСОБА_4 та не давав йому це зробити та ударив останнього по голові. Також вони продовжили свої хуліганські дії біля під’їзду, де сховався ОСОБА_3, а потім на автобусній зупинці побили ОСОБА_4.

Крім того, в своїх показаннях засуджений ОСОБА_2 не заперечував, що разом х ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Показав, що стримував ОСОБА_4, коли той намагався завадити ОСОБА_1, коли той застосував зброю щодо ОСОБА_3.

Про спільне вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засвідчили і потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Але цим фактам суд не дав належної оцінки.

Згідно з діючим законодавством при вчиненні хулуганства гупою осіб за ч. 4 ст. 296 КК України можуть бути кваліфіковані дії і тих його учасників, які особисто застосовували зброю або інший предмет, спеціально пристосований або заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а також тих осіб, які хоча самі і не застосовували зазначені знаряддя, але дали згоду чи в інший спосіб сприяли їх застосуваннюіншими виконавцями цього злочину.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде доведена у повному обсязі, то призначене їм покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 31 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.