Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 15 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 30 березня 2010 року щодо нього,

вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Спільного Новгородківського району Кіровоградської області, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України, і призначено йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 187 КК України – 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Прийнято рішення щодо речових доказів і судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

29 червня 2009 року близько 23 год. 45 хв. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вибивши ногою вхідні двері, проник до складського приміщення магазину "Оазис", розташованого по АДРЕСА_1 в смт. Новгородка Кіровоградської області, звідки таємно викрав декілька пляшок пива, цукерки, морозиво та інші продуктові товари загальною вартістю 76 грн. 22 коп., якими розпорядився на власний розсуд, завдавши власниці магазину потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Крім того, 17 серпня того ж року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на вул. Ульянова в смт. Новгородка неподалік магазину "Наталі", вчинив напад з метою заволодіння чужим майном на потерпілу ОСОБА_7 і, погрожуючи їй застосуванням насильства, небезпечного для її життя і здоров’я, примусив віддати йому мобільний телефон "SAMSUNG SGH E-490" вартістю 814 грн. 80 коп.

На вирок щодо ОСОБА_5 прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, було подано апеляцію, в якій ним ставилося питання про скасування зазначеного вироку у зв’язку з неправильним застосуванням судом ст. ст. 70, 75 КК України при призначенні засудженому покарання і невідповідністю цього покарання тяжкості вчинених засудженим злочинів та його особі внаслідок м’якості та ухвалення нового вироку з призначенням ОСОБА_5 більш суворого покарання, яке належить відбувати реально.

Розглянувши дану справу в апеляційному порядку, апеляційний суд Кіровоградської області ухвалив новий вирок від 30 березня 2010 року, яким вирок Новгородківського районного суду Кіровградської області від 3 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 у частині призначеного йому покарання скасовано та призначено йому за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 187 КК України 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 4 роки позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з 5 березня 2010 року, зарахувавши у цей строк перебування його під вартою з 26 серпня 2009 року по 3 грудня 2009 року. В решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 стверджує, що при призначенні йому покарання апеляційний суд не взяв до уваги обставини, які його пом’якшують, а саме те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю вчинених ним злочинів, потерпілі до нього претензій не мають, а його мати тяжко хвора і потребує його допомоги. Вважає призначене йому апеляційним судом покарання занадто суворим і просить кримінальну справу щодо нього переглянути, залишивши без зміни вирок суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, яка вважала, що касаційну скаргу засудженого необхідно залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду в даній справі – без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України засудженим у його касаційній скарзі не заперечуються.

Покарання ОСОБА_5 за кожен із вчинених ним злочинів та за їх сукупністю призначено відповідно до вимог ст. ст. 65, 70 КК України і вважати його надмірно суворим підстав не вбачається.

Визнаючи необґрунтованим рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, апеляційний суд послався на дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, страждає на алкогольну залежність та потребує відповідного лікування, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, але є осудним, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, після порушення щодо нього даної кримінальної справи за вчинення крадіжки, у якій йому було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, вчинив новий більш тяжкий злочин проти власності, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп’яніння, що не було враховано судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_5, не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 30 березня 2010 року щодо нього – без зміни.