5-2590км10 Про незаконне придбання без мети збуту наркотичного засобу - 15.07.2010 Прийняття

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 16 січня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Цим вироком визнано винними:

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, з призначенням йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 зазначеного Кодексу.

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, раніше судимого 04.04.07. за ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 3 ст. 357, ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, з призначенням йому за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання за попереднім вироком від 04.04.07. ОСОБА_3 остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 зазначеного Кодексу.

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Таврія Скадовського району Херсонської області, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 309 КК України, з призначенням йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 зазначеного Кодексу.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 серпня 2009 року вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засуджено за те, що 6 квітня 2004 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 при пособництві ОСОБА_1 в смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб – макову солому вагою 8043,3г, що становить особливо великий розмір, який зберігав за місцем свого проживання АДРЕСА_1 і 13 квітня 2004 року перевіз на рейсовому автобусі в м. Херсон, де на автовокзалі по вул. Будьонного зазначений наркотичний засіб було виявлено і вилучено у нього працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії засуджених за ч. 3 ст. 309 КК України як придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, тоді як наявні у справі докази свідчать про спрямованість їх умислу на збут цих наркотичних засобів, а також всупереч вимогам ст. 334 КПК України не навів у мотивувальній частині вироку належні мотиви зміни пред’явленого їм обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Також зазначає про невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості вчиненого ними злочину та особі кожного з них внаслідок м’якості. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляцію прокурора на вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, думку засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.

Так, з матеріалів даної справи убачається, що на вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, було подано апеляцію. У ній прокурор, даючи свій аналіз наявним у справі доказам, стверджував, що викладені у вироку висновки суду про відсутність у ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 умислу на збут наркотичних засобів не відповідають фактичним обставинам справи, а дії засуджених неправильно кваліфіковано судом за ч. 3 ст. 309 КК України, тоді як їх необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 307 цього Кодексу. При цьому прокурор посилався на конкретні дані, які убачаються з показань свідків, самих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, даних ними під час досудового слідства у справі, на дані протоколів очних ставок за їх участю та протоколу прослуховування інформації, знятої з каналів телефонного зв’язку, а також звертав увагу апеляційного суду на кількість наркотичного засобу, що є предметом злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та наявні в матеріалах справи дані про те, що ознак наркотичних захворювань у самих засуджених не виявлено.

Проте, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України не зазначив підстави, через які визнав доводи апеляції необґрунтованими, а, пославшись на ті ж самі докази, що й суд першої інстанції, залишив вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без зміни.

Тому ухвала апеляційного суду в даній справі підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути її відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Інші доводи касаційного подання, які за змістом аналогічні доводам апеляції, має бути перевірено під час апеляційного розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у кримінальній справі щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд в іншому складі суду.