Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 липня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2009 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 6.07.2006 р. за п.п. "а", "е", "з", "і" ст. 93 КК України 1960 р. на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю; ч.5 ст. 19, ч.1 ст. 101 КК України 1960 р. на 8 років позбавлення волі; ч.1 ст. 17, п.п. "а", "з", "і" ст. 93 КК України 1963 р. на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю; ч.5 ст. 19, п.п. "а", "з", "і" ст. 93 КК України 1960 року на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю; ч.1 ст. 263 КК України 2001 року на 5 років позбавлення волі; ст. 257 КК України 2001 року на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст. 42 КК України 1960 р. за сукупністю злочинів на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

приведено вирок апеляційного суду Луганської області від 6 липня 2006 року у відповідність із Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 (270-17) року.

Виключено з резолютивної частини вироку покарання призначене за ст. 257 КК України 2001 року.

В апеляційному порядку постанова не перевірялась.

У касаційному поданні прокурор вказує на безпідставне виключення з вироку апеляційного суду ст. 257 КК України та на порушення вимог ст. 334 КПК України. У зв’язку з цим просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Змінюючи вирок апеляційного суду місцевий суд у своїй постанові зазначив, що оскільки Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 року (270-17) в ч.4 ст. 28 КК України внесено зміни і зазначено, що злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше) то призначене за ст. 257 КК України (бандитизм) покарання підлягає виключенню.

Разом з тим, судом не враховано, що згідно роз’яснень, які містяться у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року (v0013700-05) , бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

За змістом вироку апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочини у складі організованої групи, участь у якій брали чотири особи.

У зв’язку з цим на його дії поширюються вимоги ч.3 ст. 28 КК України, яка вказує, що злочин визнається вчинений організованою групою, якщо в його готуванні або участі брали участь декілька осіб (три і більше).

Таким чином рішення місцевого суду про виключення із вироку апеляційного суду покарання призначеного за ст. 257 КК України, є помилковим, а касаційне подання в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки прокурор в подані зазначає, що судом виключено ст. 257 КК України та призначене за нею покарання, хоча зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що суд виключив лише покарання призначене за цією статтею.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо невідповідності постанови вимогам ст. 334 КПК України, оскільки у мотивувальній частині постанови не наведено доводів і мотивів по суті розглянутого подання, а лише розписано діюче на даний час кримінальне законодавство.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.