Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року щодо ОСОБА_6

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2009 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

немаючого судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 172 КК України до 510 грн. штрафу; за ч. 1 ст. 364 КК України до обмеження волі строком 1 рік 6 місяців з позбавленням на 2 роки права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій та їх структурних підрозділів; за ч. 1 ст. 366 КК України до обмеження волі строком 1 рік з позбавленням на 2 роки права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій та їх структурних підрозділів.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено обмеження волі строком 1 рік 6 місяців з позбавленням на 2 роки права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій та їх структурних підрозділів.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_6, будучи головою правління АТ "Очаківський рибоконсервний комбінат" у вересні 2006 року, будучи обізнаним про те, що всі рибалки з ТОВ "Очаківський рибоконсервний комбінат" звільнені, з метою отримання квоти на вилов риби на 2007 рік, дав вказівку ОСОБА_7 підготувати у Державний департамент рибного господарства України документи на отримання квоти, у тому числі заяву про виділення квоти, куди внести неправдиві відомості про наявність матеріально-технічної бази підприємства, а саме про наявність нібито працюючих 35 рибалок. Після підготовки зазначених документів, вони були підписані ОСОБА_6 та направлені у Державний департамент рибного господарства України.

Крім того, на підставі отриманого повідомлення № 1к-100 від 29 грудня 2006 року за вказівкою ОСОБА_6 були підготовлені та 19 січня 2007 року зареєстровані в Очаківському територіальному відділі Західно-чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів документи для спеціального використання риби, в яких була вказана недостовірна інформація про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є рибалками підприємства.

В подальшому, у період з 24 квітня 2007 року по 11 жовтня 2007 року ОСОБА_6, зловживаючи службовим становищем, з метою уникнути обов’язкових державних платежів, використовував працю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без оформлення з ними трудових відносин, трудових книжок, ведення табелів робочого часу, начислення заробітної плати та обов’язкових державних платежів, чим грубо порушив законодавство про працю, заподіявши істотну шкоду правам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на отримання заробітної плати не нижче від встановленої законом, оплачувану щорічну відпустку, соціальний захист, а також державного пенсійного забезпечення за віком.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року вирок щодо ОСОБА_6 скасовано, а кримінальну справу щодо нього закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність скасування вироку та закриття справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення касаційного подання, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч. 3 ст. 358 та ч. 5 ст. 362 КПК України, під час судового слідства Апеляційний суд може досліджувати всі докази, що є у справі, або лише ті, правильність оцінки чи повноти дослідження яких судом першої інстанції оспорено в апеляції (апеляціях), або ж які він зовсім не досліджував.

Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів Апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.

Провівши судове слідство та обмежившись допитом у судовому засіданні ОСОБА_6 та дослідивши письмові матеріали справи, Апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 364 КК України.

Проте, на обґрунтування такого висновку, апеляційний суд також послався на показання потерпілих та свідків по справі, не допитуючи їх та дав цим показанням іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, чим порушив зазначені вимоги закону.

За таких обставин, ухвала Апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно розглянути справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.