Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_4

Постановою Каховського міськрайонного суду від 05 жовтня 2009 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого:

27.11.1992 за ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі;

05.07.1996 року за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 213, ч. 3 ст. 140 КК України на 4 роки позбавлення волі;

29.12.2002 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з встановленням іспитового строку на 1 рік;

13.12.2004 року за ч. 2 ст. 307 на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з встановленням іспитового строку на 3 роки,

обвинуваченого органами досудового слідства у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

В апеляційному порядку постанова суду щодо ОСОБА_4 не переглядалась.

ОСОБА_4 досудовим слідством обвинувачувався у тому, що він, 21 квітня 2008 року, на території школи №4 у м. Каховка Херсонської області, знайшов і привласнив особливо-небезпечний наркотичний засіб – канабіс, суха вага якого становила 20 грамів. Указаний наркотичний засіб він зберігав та переносив на собі без мети збуту до моменту виявлення і вилучення у нього в цей же день працівниками міліції.

У касаційному поданні, як видно із його змісту, прокурор просить скасувати постанову суду щодо ОСОБА_4, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і почала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 24 (v0024700-07) від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, суду слід з’ясувати чи дійсно особа страждає на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і почала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить на мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови суду, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд вказав на те, що підсудний став на шлях виправлення шляхом добровільного лікування від наркоманії.

Разом з тим, матеріали справи не свідчать про те, що під час судового розгляду судом першої інстанції вживались заходи з тим, щоб з’ясувати з якою саме метою ОСОБА_4 звернувся до лікувального закладу і чи відповідає дійсності зміст довідки цього закладу про проходження ним лікування, а також з’ясувати інші необхідні питання.

Поза увагою суду залишилось те, що указана довідка лікувального закладу пред’явлена суду після постановлення 23 червня 2009 року Верховним Судом України ухвали про скасування у зв’язку з м’якістю призначеного покарання вироку Каховського міськрайонного суду від 18 серпня 2008 року щодо ОСОБА_4, якого було засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає поспішним рішення суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності із зазначених у постанові суду підстав, а тому погоджується з доводами касаційного подання прокурора стосовно неправильного застосування судом кримінального закону – ч. 4 ст. 309 КК України. У зв’язку з цим постанова суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого, розглянувши дану справу, суду необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Каховського міськрайонного суду від 05 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.